Трішки,

Зранку в хаті пахне сушеними грушками. Надворі хмурно і навіть трохи холодно. Ми включили сушарку і досушуємо грушки. Мефодя дивиться мультик про Полярний експрес, там зима і Різдво. Здається, мультфільм для Мефоді задорослий,тобто Мефодя для мультфільму замалий.
А я насолоджуюсь затишком. Запах грушок, Мефодя, мультик і трішки прохолоди.
Улюблене слово у Мефоді – «трошки». Він хоче всього «трошки». Особливо, якщо це щось таке, що його не дають у великих об»ємах. Трошки соку, тобто він каже «сіку», трошки печива, трошки йогурту, трошки цукерки і трошки «джипи-порши». А якщо надворі «трошки нічки», то можна не спати.
А я бажаю всім «трошки любові», на додачу до тієї, що у вас є. Трошки. І ще трошки. І ще-ще трошки. І ще трішечки.
Сьогодні прекрасний ранок і неймовірно прекрасний день.

Знову комбайн

У Мефоді є улюблена сонна казка про комбайн. Проста така казка.  Таких казок у нас ціла купа, в них джипи-порші  і паровозики купують булки з маком і їздять у книгарню, щоб купити книжки, знову ж таки, про джипи-порші. Але комбайн в книгарню не їде. Як тільки настає нічка, я розповідаю Мефоді таке:

Жили собі мама і Мефодя.  Одного разу вони почули, як на вулиці щось гуркоче.
Мама каже:
-         Що це? Може трактор?
-         Ні, - відповідає Мефодя, - не трактор.
-         А може пожежна машина?
-         Ні!
-         А може…..
Далі мама послідовно перераховує швидку  допомогу, пожежну машину, міліцію, вантажівку, літака з ракетою, і , звичайно, джипи-порші, і на все Мефоді кричить своє «ні».
Нарешті мама запитує:
-         А може це комбайн?
-         !!!!!!
Тоді мама з Мефодею пішли до комбайна. В кабіні сидів дядя ( в деяких випадках з тьотеюJ, і мама з Мефодею його запитали:
-         А куди ви їдете?
-         В поле, косити рапс.
-         А навіщо вам рапс?
-         З нього роблять олію, пекти млинці ( нічого кращого про рапс мама не вигадала).
-         А куди ви ще поїдете?
-         Косити пшеницю?
-         А що роблять з пшениці?
-         Муку, а з муки печуть хліб, пироги, млинці і булки з маком (особлива Мефодіна любов).

 Ну і далі, залежно від маминого натхнення. До плюс безмежності.
Так от, сьогодні сидимо в хаті і чуємо, щось гуркоче. Дивно так гуркоче, наче комбайн, але тарабанить як трактор. Мефодя переконує мене, що комбайн, а я сумніваюсь. Попередні комбайни  були сучасні, не тарабанили, а це модель в стилі ретро.Тарабанить.
Ну як ми могли всидіти в хаті? Пішли за комбайном, незважаючи на спеку. По дорозі зустріли Тамару з дітьми, а вона каже, що комбайн коситиме далеко, аж під садком. Поки ми вийшли в поле, комбайн і справді був далеко, то ж ми сіли в затінок, під двома ясенами, і спостерігали здалеку за його роботою. Оце комбайн, якщо добре придивитись.



А якщо подивитись направо, то побачимо майже те ж саме, тільки без комбайна.