стосовно буденного
May. 13th, 2026 09:48 am ну, шо, малята...
Картопля досі ховається, не хоче витикатися, або вже згнила і там її немає, ну, таке, не будемо пересівати, купимо восени пару мішків, нам вистачить.
Купила розсаду помідорок: два десятка великої сливки, десяток невеликої, та два десятки круглих. На додачу три десятки перцю. Два красних великих, один десяток жовтих. Замочила в актарі і вечором висадили швиденько. Поки сидять, жук не торкає, але сьогодні ще не дивилася.
Дощі змусили все рости, а більш за все радів бурїян, тепер треба все полоти. ну, як завжди.
Петрович ще раз нагадав, що город - це моя відповідальність. Махав шабелькою і грозив пальчиком. Його вибішує, що я у неділю вихідна від усіх робіт, бо вихідний у мене один. Послухала, Випила заспокійливе... Що поробиш, так воно є, діватись нема куди. Вище голови я все одно не стрибну, а такого здоровїя, як у Петровича, у мене немає. Відмовлятися від вихідного не буду, хіба що як прийдуть канікули.
Посіяла позавчора кукурудзу і огірки. Пополола торішню петрушку. Виставила на віранду домашні рослинки, та ще не всі. Думаю, що сьогодні донесу ще кілька горщиків.
Думаю, чи сіяти буряк і моркву. Може, пару рядочків. Ну і кабачки з гарбузами. Ото і все. Мабуть, сьогодні, чи завтра, подивимось.
Погода гарна, пасмурно, волого і тепло.
Про те, що діється навкруги, говорити немає бажання, всі і так все знають. Роблю своє, а там буде видко.
Картопля досі ховається, не хоче витикатися, або вже згнила і там її немає, ну, таке, не будемо пересівати, купимо восени пару мішків, нам вистачить.
Купила розсаду помідорок: два десятка великої сливки, десяток невеликої, та два десятки круглих. На додачу три десятки перцю. Два красних великих, один десяток жовтих. Замочила в актарі і вечором висадили швиденько. Поки сидять, жук не торкає, але сьогодні ще не дивилася.
Дощі змусили все рости, а більш за все радів бурїян, тепер треба все полоти. ну, як завжди.
Петрович ще раз нагадав, що город - це моя відповідальність. Махав шабелькою і грозив пальчиком. Його вибішує, що я у неділю вихідна від усіх робіт, бо вихідний у мене один. Послухала, Випила заспокійливе... Що поробиш, так воно є, діватись нема куди. Вище голови я все одно не стрибну, а такого здоровїя, як у Петровича, у мене немає. Відмовлятися від вихідного не буду, хіба що як прийдуть канікули.
Посіяла позавчора кукурудзу і огірки. Пополола торішню петрушку. Виставила на віранду домашні рослинки, та ще не всі. Думаю, що сьогодні донесу ще кілька горщиків.
Думаю, чи сіяти буряк і моркву. Може, пару рядочків. Ну і кабачки з гарбузами. Ото і все. Мабуть, сьогодні, чи завтра, подивимось.
Погода гарна, пасмурно, волого і тепло.
Про те, що діється навкруги, говорити немає бажання, всі і так все знають. Роблю своє, а там буде видко.