Знову комбайн
Aug. 11th, 2013 09:44 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
У Мефоді є улюблена сонна казка про комбайн. Проста така казка. Таких казок у нас ціла купа, в них джипи-порші і паровозики купують булки з маком і їздять у книгарню, щоб купити книжки, знову ж таки, про джипи-порші. Але комбайн в книгарню не їде. Як тільки настає нічка, я розповідаю Мефоді таке:
Жили собі мама і Мефодя. Одного разу вони почули, як на вулиці щось гуркоче.
Мама каже:
- Що це? Може трактор?
- Ні, - відповідає Мефодя, - не трактор.
- А може пожежна машина?
- Ні!
- А може…..
Далі мама послідовно перераховує швидку допомогу, пожежну машину, міліцію, вантажівку, літака з ракетою, і , звичайно, джипи-порші, і на все Мефоді кричить своє «ні».
Нарешті мама запитує:
- А може це комбайн?
- !!!!!!
Тоді мама з Мефодею пішли до комбайна. В кабіні сидів дядя ( в деяких випадках з тьотеюJ, і мама з Мефодею його запитали:
- А куди ви їдете?
- В поле, косити рапс.
- А навіщо вам рапс?
- З нього роблять олію, пекти млинці ( нічого кращого про рапс мама не вигадала).
- А куди ви ще поїдете?
- Косити пшеницю?
- А що роблять з пшениці?
- Муку, а з муки печуть хліб, пироги, млинці і булки з маком (особлива Мефодіна любов).
Ну і далі, залежно від маминого натхнення. До плюс безмежності.
Так от, сьогодні сидимо в хаті і чуємо, щось гуркоче. Дивно так гуркоче, наче комбайн, але тарабанить як трактор. Мефодя переконує мене, що комбайн, а я сумніваюсь. Попередні комбайни були сучасні, не тарабанили, а це модель в стилі ретро.Тарабанить.
Ну як ми могли всидіти в хаті? Пішли за комбайном, незважаючи на спеку. По дорозі зустріли Тамару з дітьми, а вона каже, що комбайн коситиме далеко, аж під садком. Поки ми вийшли в поле, комбайн і справді був далеко, то ж ми сіли в затінок, під двома ясенами, і спостерігали здалеку за його роботою. Оце комбайн, якщо добре придивитись.

А якщо подивитись направо, то побачимо майже те ж саме, тільки без комбайна.

Жили собі мама і Мефодя. Одного разу вони почули, як на вулиці щось гуркоче.
Мама каже:
- Що це? Може трактор?
- Ні, - відповідає Мефодя, - не трактор.
- А може пожежна машина?
- Ні!
- А може…..
Далі мама послідовно перераховує швидку допомогу, пожежну машину, міліцію, вантажівку, літака з ракетою, і , звичайно, джипи-порші, і на все Мефоді кричить своє «ні».
Нарешті мама запитує:
- А може це комбайн?
- !!!!!!
Тоді мама з Мефодею пішли до комбайна. В кабіні сидів дядя ( в деяких випадках з тьотеюJ, і мама з Мефодею його запитали:
- А куди ви їдете?
- В поле, косити рапс.
- А навіщо вам рапс?
- З нього роблять олію, пекти млинці ( нічого кращого про рапс мама не вигадала).
- А куди ви ще поїдете?
- Косити пшеницю?
- А що роблять з пшениці?
- Муку, а з муки печуть хліб, пироги, млинці і булки з маком (особлива Мефодіна любов).
Ну і далі, залежно від маминого натхнення. До плюс безмежності.
Так от, сьогодні сидимо в хаті і чуємо, щось гуркоче. Дивно так гуркоче, наче комбайн, але тарабанить як трактор. Мефодя переконує мене, що комбайн, а я сумніваюсь. Попередні комбайни були сучасні, не тарабанили, а це модель в стилі ретро.Тарабанить.
Ну як ми могли всидіти в хаті? Пішли за комбайном, незважаючи на спеку. По дорозі зустріли Тамару з дітьми, а вона каже, що комбайн коситиме далеко, аж під садком. Поки ми вийшли в поле, комбайн і справді був далеко, то ж ми сіли в затінок, під двома ясенами, і спостерігали здалеку за його роботою. Оце комбайн, якщо добре придивитись.

А якщо подивитись направо, то побачимо майже те ж саме, тільки без комбайна.
