Моє пізнання світу
Aug. 13th, 2013 07:13 pmДитиною я ще вірила в можливість пізнати цей світ.
Якщо трішки подумати, якщо подивитись, як це роблять дорослі, якщо прочитати в книжці – то можна збагнути, як влаштовано все.
Так я думала.
Світ пізнавався різними способами, найпростіший – приготування їжі. В дитинстві готування здавалось мені ознакою дорослості і незалежності. Не треба нікого просити, не треба сподіватись, що вгадають бажання, - приготуй і з»їж. Ще й похвалять.
От млинці, мені було років з одинадцять, коли я навчилась готувати млинці. Для приготування млинців потрібна була зелена каструлька, маленька емальована каструлька , пофарбована в темно-зелений колір, в такий відтінок в селі любили фарбувати вікна. Так от, в каструльку наливалось кисле молоко, якраз на половину, потім два яйця, потім сіль і сода, а далі – досипалась мука. Все це добре колотилось, і ложкою виливалось на чару. О, перед тим на чару треба налити олію.
Головним інгредієнтом в моєму рецепті була каструлька. Без неї я не могла визначити правильні пропорції, а літо закінчувалось, і я почила журитись, як же я пектиму млинці в місті? Без зеленої каструльки? Доведеться брати каструльку з собою. Старий макогін і макітру я вже перетягла на міську квартиру, макітра була більша за нашу, а макогін – вищий і гарніше оздоблений . До речі, він і досі вірно мені служить.
Так от, щодо млинців і пізнання світу. З дитинства я все шукала якийсь універсальний принцип роблення будь-чого. Якщо в млинці додати яблука, будуть млинці з яблуками, а якщо черешні – з черешнями. З черешнями найкраще пекла баба Надя, я тепер розумію її секрет – вона клала більше яєць. Більше ніж двоє. Мабуть, мала більшу каструльку.
Опанувавши чершнево-яблучні варіанти я вирішила перейти до більш серйозних. І тут на мене чекав неприємний сюрприз. Я запитала:
- Мамо, сирники – це млинці з сиром?
- Ні, це не млинці з сиром, - відповіла мама, не вдаючись у подробиці.
Ви як собі гадаєте, я в це повірила? Звичайно, ні. Дорослі завжди вигадують перешкоди для дітей. Одного дня я все-таки заколотила млинці з сиром, і навіть спекла їх. Так я переконалась, що сирники – щось зовсім інше, і я не вмію їх готувати.
Досі живу з чим розчаруванням… З думкою, що помилилась. Хоча насправді я вигадала нову страву.:)
Ви як собі гадаєте, я в це повірила? Звичайно, ні. Дорослі завжди вигадують перешкоди для дітей. Одного дня я все-таки заколотила млинці з сиром, і навіть спекла їх. Так я переконалась, що сирники – щось зовсім інше, і я не вмію їх готувати.
Досі живу з чим розчаруванням… З думкою, що помилилась. Хоча насправді я вигадала нову страву.:)
Якщо трішки подумати, якщо подивитись, як це роблять дорослі, якщо прочитати в книжці – то можна збагнути, як влаштовано все.
Так я думала.
Світ пізнавався різними способами, найпростіший – приготування їжі. В дитинстві готування здавалось мені ознакою дорослості і незалежності. Не треба нікого просити, не треба сподіватись, що вгадають бажання, - приготуй і з»їж. Ще й похвалять.
От млинці, мені було років з одинадцять, коли я навчилась готувати млинці. Для приготування млинців потрібна була зелена каструлька, маленька емальована каструлька , пофарбована в темно-зелений колір, в такий відтінок в селі любили фарбувати вікна. Так от, в каструльку наливалось кисле молоко, якраз на половину, потім два яйця, потім сіль і сода, а далі – досипалась мука. Все це добре колотилось, і ложкою виливалось на чару. О, перед тим на чару треба налити олію.
Головним інгредієнтом в моєму рецепті була каструлька. Без неї я не могла визначити правильні пропорції, а літо закінчувалось, і я почила журитись, як же я пектиму млинці в місті? Без зеленої каструльки? Доведеться брати каструльку з собою. Старий макогін і макітру я вже перетягла на міську квартиру, макітра була більша за нашу, а макогін – вищий і гарніше оздоблений . До речі, він і досі вірно мені служить.
Так от, щодо млинців і пізнання світу. З дитинства я все шукала якийсь універсальний принцип роблення будь-чого. Якщо в млинці додати яблука, будуть млинці з яблуками, а якщо черешні – з черешнями. З черешнями найкраще пекла баба Надя, я тепер розумію її секрет – вона клала більше яєць. Більше ніж двоє. Мабуть, мала більшу каструльку.
Опанувавши чершнево-яблучні варіанти я вирішила перейти до більш серйозних. І тут на мене чекав неприємний сюрприз. Я запитала:
- Мамо, сирники – це млинці з сиром?
- Ні, це не млинці з сиром, - відповіла мама, не вдаючись у подробиці.
Ви як собі гадаєте, я в це повірила? Звичайно, ні. Дорослі завжди вигадують перешкоди для дітей. Одного дня я все-таки заколотила млинці з сиром, і навіть спекла їх. Так я переконалась, що сирники – щось зовсім інше, і я не вмію їх готувати.
Досі живу з чим розчаруванням… З думкою, що помилилась. Хоча насправді я вигадала нову страву.:)
Ви як собі гадаєте, я в це повірила? Звичайно, ні. Дорослі завжди вигадують перешкоди для дітей. Одного дня я все-таки заколотила млинці з сиром, і навіть спекла їх. Так я переконалась, що сирники – щось зовсім інше, і я не вмію їх готувати.
Досі живу з чим розчаруванням… З думкою, що помилилась. Хоча насправді я вигадала нову страву.:)