Жив собі синій трактор.
Цілими днями від їздив вулицями міста і села.
В кабіні сидів дядьо-тракторист, а у кузові - корова. Корова казала "Му".
Одного разу трактор вирішив ввечері кудись поїхати, а корова йому підказує:
- Поїхали до Мефодика, будемо в нього жити.
Приїхав трактор до Мефодика, і каже:
- Давай я буду в тебе жити!
А Мефодик відповідає:
- Де ж я тебе оселю? В мене мало місця, в мене вже живуть червона машинка, голубий самокат і зелений трактор старий поламаний. Може ти до Діми підеш?
- Ні, Мефодику, - каже трактор, - я не хочу до Діми, я хочу жити в тебе. Давай я житиму під ліжечком!
- Добре, - погодився Мефодик. Постелив трактору під ліжечком, поклав йому подушку, вкрив трактора ковдрою і трактор заснув.
Отака казочка. Мефодик може слухати безконечно, вставляти вигуки, підказувати , що зараз буде, показувати себе, подушку, ковдру, і просто підскакувати від радості.
Цілими днями від їздив вулицями міста і села.
В кабіні сидів дядьо-тракторист, а у кузові - корова. Корова казала "Му".
Одного разу трактор вирішив ввечері кудись поїхати, а корова йому підказує:
- Поїхали до Мефодика, будемо в нього жити.
Приїхав трактор до Мефодика, і каже:
- Давай я буду в тебе жити!
А Мефодик відповідає:
- Де ж я тебе оселю? В мене мало місця, в мене вже живуть червона машинка, голубий самокат і зелений трактор старий поламаний. Може ти до Діми підеш?
- Ні, Мефодику, - каже трактор, - я не хочу до Діми, я хочу жити в тебе. Давай я житиму під ліжечком!
- Добре, - погодився Мефодик. Постелив трактору під ліжечком, поклав йому подушку, вкрив трактора ковдрою і трактор заснув.
Отака казочка. Мефодик може слухати безконечно, вставляти вигуки, підказувати , що зараз буде, показувати себе, подушку, ковдру, і просто підскакувати від радості.