мої 5 копійок

Читала тут цікаві коментарі про Пуссів, http://rikki-t-tavi.livejournal.com/1088779.html#comments, і задумалась .
Для мене існування Бога є беззаперечним фактом. Так само як і злочини другої світової, після яких не одна людина засумнівалась в його існуванні.
Якщо бути до кінця чесною, то я вірю .
Хоча тут навіть не у вірі питання.
От сиджу я в своїй сільській хаті, клацаю по клавішам, читаю блог Аліки, а вона між іншим, пише в далеких Америках, а на столі телефончик лежить, і з нього в будь-який момент можу поговорити з ким-небудь, за сотні і тисячі кілометрів.

Ну і телевізор.

Я про те, що всі ці речі ще сто років тому здавались неймовірними. І мої далекі предки сказали б, що то диво. (Вони помилялись, точно, мобільний телефон – зовсім не диво, а от автобус до Лисогірки, чи хоча б щоденний до сільради – оце диво.:)
Але чи перестає існувати мобільний зв»язок від того, що хтось у нього не вірить?
Чи впливає чиясь невіра на сам факт існування інтернету?
І, до речі, я зовсім не уявляю, як воно функціонує. Де там кнопка, і яким чином ці бібліотеки різних знань влазять у мій комп»ютер.
Я навіть не задумувалась над цим ніколи.
Хоча, для зсуву точки зборки варто було б помізкувати.
Як тільки знайду трішки вільного часу.
І моє незнання зовсім не заважає мені читати книжки з Лібрусеку.

Якщо ж бути чесною до кінця, я не знаю багато про Бога. Не знаю. Я не знаю, хто він і що, і навіть чоловік він чи жінка, чи просто джерело енергії як в атомному реакторі.
Я знаю, що у світі багато речей не до кінця зрозумілих.
Інтернет , наприклад.
І Бог.

І , можливо, Бог зовсім не такий як я собі уявляю.

І знаю я про нього дуже і дуже мало.

Але це не означає, що завтра я не дізнаюсь більше.

І що сьогоднішня молитва марна.

(no subject)

От у мене на комп»ютері вже другий місяць висять «Тумани Авалона», фільм, а подивитись не можу. Не встигаю.
Був колись у мене рік в житті, весь під знаком Маріон Зіммер Бредлі, здається 2003? Я читала тоді «Тумани Авалона», «Знак вогню» англійською (оце був подвиг!), і мріяла прочитати всю Авалонівську трилогію. Але на англійський текст мене не вистачило.:) Недавно переглянула «Дім у лісі» (дякую, Либрусек), і розчарувалась. Там вказано, що писала Бредлі у співавторстві , не знаю, чи в цьому справа, але сама книжка – якась не бредлівська, дуже багато «мила», роздумів на тему «цнота-цінність чи ні», «любить-не любить» і мало того, що мене вразило в «Туманах». Я сподівалась, що «Дім у лісі» буде розповіддю про правдавню релігію, обряди і т.д.Там є це, але дуже куцо. Я сподівалась, що це буде по-новому переспівана відома історія, як от про Кассандру в «Знакові вогню», чи Моргейна в «Туманах». – нічого й близько.
А тепер фільм маринується. Подивилась якось перші 15 хвилин.Хм, близько до тексту, оце і все, що можу сказати.