Яєчні історії

Розмовляла вчора з подругами і назгадували різних історій про життя в СРСР. Всі знають про 33-й і 47-й, але й в інші роки люди в селах не особливо розкошували. Крім колгоспної роботи їх обкладали податками. В рік треба було здати 300 яєць, а ще і м"ясо, і підписатись на позику, "позичити"(читай віддати) державі певну суму грошей.
Тому діти (наші матері) мали переважно голодне дитинство. Навіть якщо в сім"ї була корова, то дітям перепадала сироватка, а сир, сметану несли на базар, щоб назбирати грошей на податки.
Леся розказала історію, почуту від своєї мами. Мама її з братом вигадали через дірочку видувати яйця, приготовлені для базару. І так як голодні діти, переполовинили той десяток чи два, який Лесина баба приготувала для продажу. Мама Лесі досі пам"ятає, як плакала її мати, коли побачила, що яйця пусті. Не сварила дітей, просто сіла і плакала.
А я згадала, що розповідала моя покійна баба. На початку 50-х дід був директором школи, і як приїжджала інспекторка до школи, то її запрошували щось перекусити. Була така традиція і тоді:годувати перевіряючих. Для того баба тримала трохи яєць, бо що ще вона могла запропонувати міській інспекторці. От насмажила вона яєчню, подала на стіл, повернулась до печі, поки дід розважав гостю, а моя мама маленька її запитує:"Інспекторка не з"їсть всі яйця? Щось мені залишить?"
Нічого інспекторка не залишила. А висновки щодо заможності родини директора школи робіть самі.

Проти формалізму в музиці і космополітизму

Знайшла у шафі книжечку Сергія Михалкова "Ілля Головін", 1950 року видання, а шукала Грехема "Вітер у верболозі" .Я цього Грехема вже років двадцять збираюсь прочитати, і щось не йде він мені. А от п"єсу Михалкова я колись прочитала.

Цитую з анотації:
"П"єса "Ілля Головін" лауреата Сталінських премій Сергія Михалкова розповідає про боротьбу проти формалізму в музиці, музикознавчій критиці, мистецтві, проти космополітизму і схилення перед буржуазною культурою Заходу. Головний герой твору - композитор Ілля Головін. Він допустився грубих формалістичних помилок і після партійної критики знайшов у собі сили, щоб усвідомити й перебороти їх, стати на єдино вірний шлях методу соціалістичного реалізму, народності."

Між іншим, Андрій Кочаловський хотів поставити цю п’єсу, але передумав. Здається через те, що п’єса мало відома, і сучасна публіка навряд чи зможе оцінити всю красу соцреалізму та родинних стосунків Михалкових-Кончаловських. Андрій Кончаловський пише, що головний герой п’єси Ілля Головін списаний з його діда-художника, який жив у селі за сто кілометрів від Москви (так він убезпечив себе від перспективи бути висланим на 101 кілометр), зневажав радянську владу і технічні винаходи ( в домі не було навіть електрики). Здається, дім діда потів показав Нікіта Михалков в "Утомленные солнцем".

Мене ж зворушила авторська передмова «для дирекції театру і режисера вистави.
П’єса "Ілля Головін" може бути поставлена, згідно з дозволом Реперткому, лише в музичному оформленні композитора А.Хачатуряна.Музика до цієї вистави має принципове й вирішальне значення, тому виконання музичних уривків вимагає особливої уваги.
1. Клавір уривків з Четвертої симфонії Головіна, які виконуються в першій дії, а також музику до пісні з другої дії слід одержати в Управлінні захисту авторських прав у Москві.
2. В другій дії вистави Головін слухає по радіо свою формалістичну симфонію, яка передається з Америки у виконанні симфонічного оркестру. Перед виконанням симфонії чути голос диктора. Цей виступ диктора, а також симфонія у виконанні оркестру записані на пластинку. Пластинку можна придбати у відділі розповсюдження Управління захисту авторських прав. Вартість її - 350 карбованців."

А, короткий зміст п"єси:композитор написав симфонію, а народ хоче, щоб він писав хорові пісні;художник намалював маки, а народ хоче, щоб він малював колгоспну бригаду. Врешті-решт митці не витримують і виправляються, а народ співає хором під духовий оркестр.