Сьогодні ввечері була зима

а я згадувала літньо-осінні далекі села і Химеру.
Химера - псевдо кішечки, яку підкинули нашим сусідам. Сусіди теж літньо-осінні, кішку брати з собою в місто не збирались, а поки є, то годували.
Потім тьотя Ніна поїхала в місто, а Химеру передоручила нам.
Я приїхала, заходжу в хату, а там чорне котеня акуратно з мисочки суп доїдає. А це що за проява? Мама пояснила, це у нас тимчасова гостя.
Гостя , що гралась з Йоною цілими днями, попервах отримала від Ганки прізвисько "той чорний":
- Бабусю! Вижени цього чорного!
- А це чому?
- Бо він негарний!
Довелось пояснювати, що всі мають право на піклування, і гарні, і негарні. А "того чорного" назвали Химерою, бо мама якраз зачиталась Фаулзом.
Але тітка Ніна вирішила дотримати слова. Якось вона приїхала, зловила Химеру, замкнула в хаті з наміром вивезти її на "курорт".Від наших сіл недалеко мережа санаторіїв, і всіх котів-собак туди вивозять. Ми і Йоні не раз погрожували, хуліганці,мовляв, не будеш слухатись, поїдеш на курорт.
А тут примара курорту нависла над Химерою. ( Read more... )