rich_ka | Яєчні історії

Розмовляла вчора з подругами і назгадували різних історій про життя в СРСР. Всі знають про 33-й і 47-й, але й в інші роки люди в селах не особливо розкошували. Крім колгоспної роботи їх обкладали податками. В рік треба було здати 300 яєць, а ще і м"ясо, і підписатись на позику, "позичити"(читай віддати) державі певну суму грошей.
Тому діти (наші матері) мали переважно голодне дитинство. Навіть якщо в сім"ї була корова, то дітям перепадала сироватка, а сир, сметану несли на базар, щоб назбирати грошей на податки.
Леся розказала історію, почуту від своєї мами. Мама її з братом вигадали через дірочку видувати яйця, приготовлені для базару. І так як голодні діти, переполовинили той десяток чи два, який Лесина баба приготувала для продажу. Мама Лесі досі пам"ятає, як плакала її мати, коли побачила, що яйця пусті. Не сварила дітей, просто сіла і плакала.
А я згадала, що розповідала моя покійна баба. На початку 50-х дід був директором школи, і як приїжджала інспекторка до школи, то її запрошували щось перекусити. Була така традиція і тоді:годувати перевіряючих. Для того баба тримала трохи яєць, бо що ще вона могла запропонувати міській інспекторці. От насмажила вона яєчню, подала на стіл, повернулась до печі, поки дід розважав гостю, а моя мама маленька її запитує:"Інспекторка не з"їсть всі яйця? Щось мені залишить?"
Нічого інспекторка не залишила. А висновки щодо заможності родини директора школи робіть самі.