Маски

Якось ми з подругами вирішили відзначити Самайн. Просто так.
Правду кажучи, просто ми нічого не робимо, бо не створені для легкого шляху, нам подавай городами, ярами і болотами.
Тому, замість гарбуза і відьмочок, ми вирішили зробити собі буси з горобини і маски з підручних матеріалів.
У мене під руками валялось кленове листя, і змайструвала щось неймовірне: обклеєна кленовим листям картонна основа виглядала як корона.
Я приліпила зав’язки і одягла маску . А потім подивилась на себе в дзеркало.Щоб побачити там незнайому істоту нелюдського походження. Навіть не знаю, як краще описати мій стан. Там, в дзеркалі, була не я, і одночасно, це була я, але інша. Інша я здивовано дивилась на звичайну мене, і жодна з нас саму себе не впізнавала.

Сьогодні я знову одягла маску, тільки з марлі. І знову подивилась на себе в дзеркало. І знову - не впізнала.

Я подумала про сотні тисяч чи мільйони людей, які одягли ці маски і не пізнають себе. Я подумала, як нам всім пощастило. Ми зсовуємо точку зборки( привіт, Карлосе!) таким простим способом, а отже, коли все закінчиться ( а все колись закінчується, навіть вибори в Україні, а епідемії тим паче) ми отримаємо більше енергії. Бо єдина мета зсуву точки зборки - отримання додаткової енергії. Щоб сновидіти, займатись сталкінгом і, врешті-решт, проскочити повз Орла.

Але, увага, витратити цю енергію на вибори ....вважайте, що робите. Це називається марнотратство.