Котячо-собаче

тепер у нас в хаті живуть тварини у множині. Живуть, як кіт з собакою. Хто кого переможе.

Не скажу, що протиборство доходить до відвертих сутичок. Риндя щоранку лиже Йону в носа, а Йона, час від часу, робить засідку на Риндю і стрибає на нього зверху. Риндя спочатку втрачає дар мови від подібної підступності, потім гарчить і тікає під ліжко. Йона щоразу дивується, чому він не хоче з нею гратися ?

Війна починається зранку на кухні. Сніданок. Риндя одразу ж пропонує Йоні, давай спочатку з» їмо твоє, а потім - всяк своє.
І поки Йона думає, як реагувати на цю вельми щедру пропозицію, Риндя доступається до котячої миски і чесно все з’їдає.
Йона розпачливо"мяв!", а Риндя вже переходить до своєї миски, і гарчить на Йону, яка вимагає (і цілком справедливо) своєї частки.

Після появи Йони у нашій хаті в Ринді завжди гарний апетит. Він з"їдає все (аби тільки Йоні не дісталось) і навіть вилизує миску.

Йона просто не розуміє, як можна їсти так швидко! Свою присмачену фаршем кашу вона спочатку обнюхує, потім вибирає смачніше, і тут - швидкість і натиск - Риндя теж винюхали кашу з м’ясцем , і вже сунулись в чужу миску.

Отака світова несправедливість!