Маски
Якось ми з подругами вирішили відзначити Самайн. Просто так.
Правду кажучи, просто ми нічого не робимо, бо не створені для легкого шляху, нам подавай городами, ярами і болотами.
Тому, замість гарбуза і відьмочок, ми вирішили зробити собі буси з горобини і маски з підручних матеріалів.
У мене під руками валялось кленове листя, і змайструвала щось неймовірне: обклеєна кленовим листям картонна основа виглядала як корона.
Я приліпила зав’язки і одягла маску . А потім подивилась на себе в дзеркало.Щоб побачити там незнайому істоту нелюдського походження. Навіть не знаю, як краще описати мій стан. Там, в дзеркалі, була не я, і одночасно, це була я, але інша. Інша я здивовано дивилась на звичайну мене, і жодна з нас саму себе не впізнавала.
Сьогодні я знову одягла маску, тільки з марлі. І знову подивилась на себе в дзеркало. І знову - не впізнала.
Я подумала про сотні тисяч чи мільйони людей, які одягли ці маски і не пізнають себе. Я подумала, як нам всім пощастило. Ми зсовуємо точку зборки( привіт, Карлосе!) таким простим способом, а отже, коли все закінчиться ( а все колись закінчується, навіть вибори в Україні, а епідемії тим паче) ми отримаємо більше енергії. Бо єдина мета зсуву точки зборки - отримання додаткової енергії. Щоб сновидіти, займатись сталкінгом і, врешті-решт, проскочити повз Орла.
Але, увага, витратити цю енергію на вибори ....вважайте, що робите. Це називається марнотратство.
Правду кажучи, просто ми нічого не робимо, бо не створені для легкого шляху, нам подавай городами, ярами і болотами.
Тому, замість гарбуза і відьмочок, ми вирішили зробити собі буси з горобини і маски з підручних матеріалів.
У мене під руками валялось кленове листя, і змайструвала щось неймовірне: обклеєна кленовим листям картонна основа виглядала як корона.
Я приліпила зав’язки і одягла маску . А потім подивилась на себе в дзеркало.Щоб побачити там незнайому істоту нелюдського походження. Навіть не знаю, як краще описати мій стан. Там, в дзеркалі, була не я, і одночасно, це була я, але інша. Інша я здивовано дивилась на звичайну мене, і жодна з нас саму себе не впізнавала.
Сьогодні я знову одягла маску, тільки з марлі. І знову подивилась на себе в дзеркало. І знову - не впізнала.
Я подумала про сотні тисяч чи мільйони людей, які одягли ці маски і не пізнають себе. Я подумала, як нам всім пощастило. Ми зсовуємо точку зборки( привіт, Карлосе!) таким простим способом, а отже, коли все закінчиться ( а все колись закінчується, навіть вибори в Україні, а епідемії тим паче) ми отримаємо більше енергії. Бо єдина мета зсуву точки зборки - отримання додаткової енергії. Щоб сновидіти, займатись сталкінгом і, врешті-решт, проскочити повз Орла.
Але, увага, витратити цю енергію на вибори ....вважайте, що робите. Це називається марнотратство.