Сашико

Вчора весь вечір мордувала маму і тітку Ніну розмовами про сашико. Справа в тому, що я на дозвіллі вишила для вікна у великій кімнаті заслонки з квітами, швом "вперед голку" (фото відсутнє, бо не взяла фотоапарат).
Шила-вишивала десь два дні, і три заслонки на пів вікна вивились стосвідсотково ручною роботою. Ніяких швейних машинок ( з причин їх відсутності в радіусі 500 м), краї оброблені петельним швом, а верх - "вперед голка". Не скажу,що вийшло аж надто досконало, та, погодьтесь, друзі і подруги, три заслонки з ручною вишивкою за кілька годин - це ж подвиг! Майже.
Ганка, вражена моїми шедеврами, запрагла і собі вишивальних подвигів. Витяглось червневе курча, і чесно доклалось кілька хрестиків до рожевої квіточки збоку. Потім Ганка заплуталась і вирішили пошукати більш плідне заняття. Наприклад, зустрічати худобу з поля. Такий собі щоденний місцевий перфоменс.
Ввечері прибули тимчасові мешканці нашої комюніті "Лисогірка назавжди". Роздивляючись заслонки, вони дружно цокали язиками і примовляли "як гарно !"
Саме в цей момент я ,так недбало, підкидала :"А ви знаєте, що тепер шов "вперед голка" пропагується як японська техніка "сашико"?"
Досі не втямлю, чому мама з тіткою Ніною зустріли це повідомлення синхронним обуренням.
Аякже, японці. Як вони могли ! Вкрасти нашу "вперед голку" та ще й обізвати негарним словом. Добре, що цензурним.:)
Тут я задумалась. Яку приголосну в слові "сашико" треба замінити , щоб воно стало не зовсім цензурним ? З моїм обмеженим знанням ненормативної лексики ні один варіант не підійшов. Як не крути, термін влазив в рамки "пристойності". Все одно (це разом пишеться чи окремо?), сучасні рукодільники посягнули на святе. Адже шов "вперед голку" мають вивчати в першому класі (і думаю, що вивчали) абсолютно всі,хто має атестат про середню освіту.Яким боком він трансформовується у відкриття під назвою "сашико"?:)
Якби я була тіткою Ніною, і все своє свідоме трудове життя пропрацювала б вчителькою початкових класів, я б теж обурилася б. Чесно.

Мамина історія про Хрущова і Ейзенхауера

Моя мама колись давно закінчила історичний факультет. І довго-довго розповідала учням і ученицям педучилища про історію СРСР.Потім - України. І про всесвітню теж.
Але я не про те. Крім різних обов"язкових знань вона тримає в голові купу словечок, приказок, анекдотів часів СРСР на політичні теми. Деякі я завчила, бо слухала чи не все життя. От ви знаєте, якими словами Хрущов закривав двадцятий з"їзд партії? Ні? Він сказав: "За роботу , товариші!" , а мама ще довго повторювала ці слова, організовуючи вихід нашої родини на город. До речі, я зауважила, що генсек Горбачов пам"ятав хрущовську репліку, і щось схоже виголосив на закінчення двадцять сьомого партійного з"їзду. Щось про нову роботу, яка попереду. Хоч я тоді тільки у школі вчилась, але городу мала достатньо, аби запам"ятати, як з"їзди закінчуються.

Тепер - анекдоти.

Чи знаєте ви як закінчилось змагання з бігу Хрущова і Ейзенхауера ? ( Ви вже уявили, які ці два добродії поважної комплекції біжать? І я уявила.) Так от, за повідомленнями радянської преси, перший секретар КПРС зайняв у змаганнях почесне друге місце. А американський президент прибіг передостаннім . Як прикро для американського народу. Яка радість для радянських людей. :)