Всі знають, що існує вичерпний перелік тем для літературних творів і кіносценаріїв: любов,смерть ,чесно, зрада, не пам’ятаю,що там далі. Але з недавньої пори мене дуже і дуже цікавить, чому в цей перелік не входять вагітність і пологи? Написати, що укладачі списків ніколи не народжували - було б надто банально. А може це і є єдина правильна відповідь. Бо збоку все видається простеньким природним процесом, завагітніла, погуляла дев’ять місяців з пузиком і – народила. Я книжки читаю все своє свідоме життя, а ті, в яких описують вагітність і пологи, можу перелічити на пальцях. Описують – це коли більше ніж одне речення чи абзац «Через рік Марія народила сина», а дее хоч трохи інформації про те, нудило Марію в першому триместрі чи ні,? Носила вона антиварикозні панчохи чи так обійшлося? Скільки дірок у зубах з’явилось протягом вагітності і чим вона лікувала напухлі ясна? Тричі на ніч вставала Марія у туалет чи тільки двічі?
Втім, варто жінці завагітніти, як вона дізнається про те, що я називаю ВКВ – Велика книга вагітних! Ні, цієї книги ніхто не видав, і навряд чи вона існує навіть в рукописному варіанті. Кожна жінка, що завагітніла додає до неї свою сторінку, свій досвід, успішний чи зі смаком гіркоти.
- Тримай дома папаверин! - наче мантру повторювала мені подруга в перші тижні вагітності ( в її досвіді отой папаверин набув магічних властивостей, бо врятував від викидня).
- Не їж грибів, гострого і квашеного – перевешня сестра згадувала список шкідливих продуктів, а я намагалась запам’ятати, що там не можна.
- І ще, - додавала вона, майже як одкровення, - ти ж знаєш, як чогось злякаєшся – ні в якому разі себе не торкайся..
Хвалити Бога, я хоч щось знаю!
- Нічого не можна купувати наперед! – це просто аксіома ВКВ і її напам’ять вивчила моя мама.
Але в жіночій консультації висів список «що взяти з собою в пологовий будинок» і, схоже, вони не читала ВКВ.
П’ять пакетів, для мами, для немовляти, для мами після пологів, для немовляти після пологів, для мами на виписку….- і нічого не можна купляти наперед.
- Тітка Ніна все купила, щойно невістка народила! – аргумент був просто вбивчий. А я мала свій.
- От народжу я о четвертій ранку, і що ? Де ви купуватимете серед ночі речі для дитини?
- Тоді купи тільки один комплект, а ми докупимо.
І я, зібравши докупи всі свої сили і гроші – пішла по крамницях. Список взяла з собою, на пам’ять не сподівалась. Треба було купити:
· два махрових рушники .Обговоривши з продавчинею їх призначення, я зрозуміла, що рушники – насправді ніякі не рушники, вони призначені на посаду ковдри. Скажу чесно, я трималась до останнього.
- Навіщо нам нові рушники?Я візьму власні, отой рожевий і коричневий!
- Та ти що! – обурювалась мама, - вони ж куплені в кінці СРСР.
- От і добре, тоді ще вміли робити якісні речі.
Поклала край нашій суперечці Люда. Вислухавши мої аргументи, вона попросила показати їй «рожевий і коричневий».Могла б нічого не говорити, я все зрозуміла з виразу її обличчя. Довелось замість «рожевого і коричневого» купити «зелений і синій». До речі, зелений чесно оселився в шафі, чекає на свою нагоду.
· Шкарпетки (це навіщо? Питання шкарпеток дебатувалось у нашій хаті ледве не все літо, з яких це пір на немовлят натягають шкарпетки? Допитали братову Іру і вона дала свідчення: на племінників натягали, щоб ніжки не мерзли.)
· Памперси . У них є розміри!!!!
· Дитячий крем (виявився зовсім непотрібним)
· Сорочечка . Я, безтолкова, купила варіант без застібок.Вже в пологовому мудрували з акушеркою, як дитину одягти. На щастя, я взяла ще одну кофтину з зав»язками спереду.
· Штанці ( в списку фігурували під кодовою назвою «підгузки»). Я, звичайно, вирішила , що мова йде про «підгузники», якийсь особливий вид, не одноразові, і довго мучила аптекарку запитаннями:»Чи немає у вас підгузників?»Мені пропонувал памперси, але я відмовлялась, і пояснювала, що мова йде про інші, такі «прості». Аптекарка хитала головою, і, врешті, ми зійшлись на рулоні марлі. Абсолютно непотрібному в пологовому будинку, зате зараз я маю на що відціджувати домашній сир.
· Шапочка або чепчик. Це було просто. Просто зайшла зі списком у найближчий дитячий магазин, і купила.
· Рукавички
· Пелюшки дві. Досі не розумію, навіщо. І чому такі дорогі, і такі неякісні оті пелюшки .
· От здається і все.що потрібно було моїй дитині для перших годин самостійного життя.
Я ж мусила взяти з собою, окрім халату і нічної сорочки, ще й комплект постільної білизни, і чашку, ложку, миску, і капці теплі,капці миючі, і шкарпетки двох видів, і мило,зубну пасту, щітку. І ручку з зошитом. І прокладки для мам, і бюстгальтери для мам, і вкладки в бюстгальтери – знову для мам, і крем для сосків, і про варикозні панчохи, одноразові пелюшки, і паперові рушнички, і бинт, і ще я подерла на клапті старі простирадла, звичайно, поради з ВКВ , нічого кращого немає для прокладок за старі м’які простирадла, «тряпочки» (важлива річ у пологових, «покажіть тряпочку», - буденна вимога лікарів) …отак, навантажена п’ятьма пакетами я з’явилась в приймальному відділенні, вагітна жінка поважного віку, в синьому платті з червоними квітами з секонд-хенду і білу трикотажну кофту на блискавці – звідти ж.
Був перший прохолодний тиждень після літньої спеки.
До появи на світ мого сина залишалось три доби. В моїй сумочці гордо лежали тисяча гривень – на страховку і різні витрати. І я нічого не знала про таємне життя пологових будинків, нічогісінько хоч і простирчала на мамських форумах майже весь останній місяць вагітності.
Втім, варто жінці завагітніти, як вона дізнається про те, що я називаю ВКВ – Велика книга вагітних! Ні, цієї книги ніхто не видав, і навряд чи вона існує навіть в рукописному варіанті. Кожна жінка, що завагітніла додає до неї свою сторінку, свій досвід, успішний чи зі смаком гіркоти.
- Тримай дома папаверин! - наче мантру повторювала мені подруга в перші тижні вагітності ( в її досвіді отой папаверин набув магічних властивостей, бо врятував від викидня).
- Не їж грибів, гострого і квашеного – перевешня сестра згадувала список шкідливих продуктів, а я намагалась запам’ятати, що там не можна.
- І ще, - додавала вона, майже як одкровення, - ти ж знаєш, як чогось злякаєшся – ні в якому разі себе не торкайся..
Хвалити Бога, я хоч щось знаю!
- Нічого не можна купувати наперед! – це просто аксіома ВКВ і її напам’ять вивчила моя мама.
Але в жіночій консультації висів список «що взяти з собою в пологовий будинок» і, схоже, вони не читала ВКВ.
П’ять пакетів, для мами, для немовляти, для мами після пологів, для немовляти після пологів, для мами на виписку….- і нічого не можна купляти наперед.
- Тітка Ніна все купила, щойно невістка народила! – аргумент був просто вбивчий. А я мала свій.
- От народжу я о четвертій ранку, і що ? Де ви купуватимете серед ночі речі для дитини?
- Тоді купи тільки один комплект, а ми докупимо.
І я, зібравши докупи всі свої сили і гроші – пішла по крамницях. Список взяла з собою, на пам’ять не сподівалась. Треба було купити:
· два махрових рушники .Обговоривши з продавчинею їх призначення, я зрозуміла, що рушники – насправді ніякі не рушники, вони призначені на посаду ковдри. Скажу чесно, я трималась до останнього.
- Навіщо нам нові рушники?Я візьму власні, отой рожевий і коричневий!
- Та ти що! – обурювалась мама, - вони ж куплені в кінці СРСР.
- От і добре, тоді ще вміли робити якісні речі.
Поклала край нашій суперечці Люда. Вислухавши мої аргументи, вона попросила показати їй «рожевий і коричневий».Могла б нічого не говорити, я все зрозуміла з виразу її обличчя. Довелось замість «рожевого і коричневого» купити «зелений і синій». До речі, зелений чесно оселився в шафі, чекає на свою нагоду.
· Шкарпетки (це навіщо? Питання шкарпеток дебатувалось у нашій хаті ледве не все літо, з яких це пір на немовлят натягають шкарпетки? Допитали братову Іру і вона дала свідчення: на племінників натягали, щоб ніжки не мерзли.)
· Памперси . У них є розміри!!!!
· Дитячий крем (виявився зовсім непотрібним)
· Сорочечка . Я, безтолкова, купила варіант без застібок.Вже в пологовому мудрували з акушеркою, як дитину одягти. На щастя, я взяла ще одну кофтину з зав»язками спереду.
· Штанці ( в списку фігурували під кодовою назвою «підгузки»). Я, звичайно, вирішила , що мова йде про «підгузники», якийсь особливий вид, не одноразові, і довго мучила аптекарку запитаннями:»Чи немає у вас підгузників?»Мені пропонувал памперси, але я відмовлялась, і пояснювала, що мова йде про інші, такі «прості». Аптекарка хитала головою, і, врешті, ми зійшлись на рулоні марлі. Абсолютно непотрібному в пологовому будинку, зате зараз я маю на що відціджувати домашній сир.
· Шапочка або чепчик. Це було просто. Просто зайшла зі списком у найближчий дитячий магазин, і купила.
· Рукавички
· Пелюшки дві. Досі не розумію, навіщо. І чому такі дорогі, і такі неякісні оті пелюшки .
· От здається і все.що потрібно було моїй дитині для перших годин самостійного життя.
Я ж мусила взяти з собою, окрім халату і нічної сорочки, ще й комплект постільної білизни, і чашку, ложку, миску, і капці теплі,капці миючі, і шкарпетки двох видів, і мило,зубну пасту, щітку. І ручку з зошитом. І прокладки для мам, і бюстгальтери для мам, і вкладки в бюстгальтери – знову для мам, і крем для сосків, і про варикозні панчохи, одноразові пелюшки, і паперові рушнички, і бинт, і ще я подерла на клапті старі простирадла, звичайно, поради з ВКВ , нічого кращого немає для прокладок за старі м’які простирадла, «тряпочки» (важлива річ у пологових, «покажіть тряпочку», - буденна вимога лікарів) …отак, навантажена п’ятьма пакетами я з’явилась в приймальному відділенні, вагітна жінка поважного віку, в синьому платті з червоними квітами з секонд-хенду і білу трикотажну кофту на блискавці – звідти ж.
Був перший прохолодний тиждень після літньої спеки.
До появи на світ мого сина залишалось три доби. В моїй сумочці гордо лежали тисяча гривень – на страховку і різні витрати. І я нічого не знала про таємне життя пологових будинків, нічогісінько хоч і простирчала на мамських форумах майже весь останній місяць вагітності.
no subject
Date: 2013-09-19 09:04 am (UTC)Займаюся зараз, власне, тим, що описано)
no subject
Date: 2013-09-19 09:15 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-19 09:34 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-09-19 09:35 am (UTC)а з рештою дуже погоджуюсь! тема мало не табуйована, і на це багато причин. на жаль.
no subject
Date: 2013-09-19 09:40 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-19 09:42 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-09-19 10:16 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-19 10:36 am (UTC)
Date: 2013-09-19 10:21 am (UTC)Тряпочки мене теж шокували, чесно кажучи
Re:
Date: 2013-09-19 10:33 am (UTC)я, незважаючи на своє сиве волосся, була зовсім не готова, що буде з мене текти в таких об"ємах і так довго.:)
no subject
Date: 2013-09-19 10:48 am (UTC)Мене насправді більше дратує те, що при цьому аж надто багато пишуть про секс. От і знову почала сучукрлітівське шототам: героїня вся така прекрасна душею і тілом злягається з мужиками направо і налєво. Видно у письменників і письменниць цікаві думки щодо душевної краси.
При цьому про пологи ні-ні) І як вони убезпечувалися (з такою то духовною красою) в тьомниє врємєна початку і середини 20-го століття ггг
no subject
Date: 2013-09-19 11:46 am (UTC)А от в Забужко в "Музеї" кілька вагітних у схронах, а чому целібат не ввели на час військових дій? Про контрацепцію не дбали чому ? Ну як вона, вагітна у схроні, а потім - у в"язниці? З трьома вставаннями на ніч в туалет? А потім - яка доля на дітей чекає7
no subject
Date: 2013-09-19 12:45 pm (UTC)А чи вводили целібат насправді хто зна. Якось дивно думати що в чоловіка при смерті ізвіняюсь одна мисль була як свій члєн комусь припхать. Воно може і вправду у мужиків тільки головка думає, а голові ні. Але читати те гидко імхо. якийсь розгнузданий розгул сексуальний в літературі. І в схронах он і на полі бою. А що вже просто десь в селі, то навіть без питань. Ну шо поробиш. Аристократів в Україні не було. Маємо те шо маємо.
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:Про лицаркинь духу
From:Re: Про лицаркинь духу
From:(no subject)
From:бо не знаєш, чи довго тобі лишилось, тому не дбали про к
From:Re: бо не знаєш, чи довго тобі лишилось, тому не дбали про
From:Re: бо не знаєш, чи довго тобі лишилось, тому не дбали про
From:Re: бо не знаєш, чи довго тобі лишилось, тому не дбали про
From:Re: бо не знаєш, чи довго тобі лишилось, тому не дбали про
From:Re: бо не знаєш, чи довго тобі лишилось, тому не дбали про
From:(no subject)
From:(no subject)
From:Музей" можна було скоротити на сторінок 300 ;)
From:Re: Музей" можна було скоротити на сторінок 300 ;)
From:Re: Музей" можна було скоротити на сторінок 300 ;)
From:Re: Музей" можна було скоротити на сторінок 300 ;)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-09-19 11:07 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-19 11:47 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-19 12:10 pm (UTC)О, згадала, де є про пологи, ще й не про одні: у "Крістін, Лаврансова дочка" Сігрід Унсет, нобелівська лауреатка, всі діла. Там такий опис перших пологів, що одна моя подруга, прочитавши це років у 13, досі згадує і народжувати боїться))
no subject
Date: 2013-09-19 12:24 pm (UTC)Небагато україсньких письменників вагітніли, а після вагітності - часу для описів немає, просто немає і все. Я собі планувала щось таке написати, наче спогади, після того, як народжу, але то були смішні плани, бо за ці три роки тільки зараз можу щось писати, а до цього - ні часу, ні сил.
no subject
Date: 2013-09-19 02:37 pm (UTC)А плани варто здійснювати! :)
Про Сігрід Унсет самій стало цікаво перечитати, знайшла (звідси і далі): http://tululu.org/read78053/38/
Про вагітність там теж дуже багато, як виявилося.
(no subject)
From:no subject
Date: 2013-09-19 02:56 pm (UTC)Але ж і мені страшно. Особливо, наслухавшись історій...
no subject
Date: 2013-09-19 03:02 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-20 12:19 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-19 05:41 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-19 05:45 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-21 06:32 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-21 06:37 pm (UTC)