От дивно, а за собою я схильності "легко здаватися" ніколи не помічала. Більше того: чим тяжче щось йшло, тим більшою була ймовірність, що я саме на цьому зациклюся і буду пробувати всякі способи, що називається, денно і нощно. В мене й досі таке житейське правило є: чим важчою і незрозумілішою здається задача, тим кращим буде результат :-)
Та,мабуть, все-таки ні :-) Всі знайомі мені жінки-рукодільниці (я до них не належу, в мене обидві руки ліві) могли по десятки разів переробляти вишивку чи якусь в"язану річ, якщо помилялися і вийшло щось не те. Так само воно виглядає у всіх "традиційно жіночих" видах діяльності. Інша справа, що це "традиційно жіноче" традиційно недооцінюється.
Рукодільницями жінки народжуються. Це якраз те, що вважається їх "природними здібностями".:) Моя мама теж постійно перев"язує, якщо щось не так, а я от - не пам"ятаю, щоб щось перевишивала.:)
Я зі статею згодна, бо в 2003 році брала участь в гендерному дослідженні своєї подруги, там дівчаткам і хлопчикам пропонувала вирішити задачі (тематику вже не згадаю), і засікався час, який діти витрачали на розв"язання. Дуже чітко побачила, що дівчатка, в більшості, після першої невдачі не хотіли продовжувати, а хлопчики - легко пробували знову і знову. До речі, чим гламурніше виглядала дівчинка ( з лаком, яскравими заколками і т.д.) тим менше сил вона докладала до завдань.Так що версію про відмінниць наше дослідження не підтверджує.:)
Ось це може бути правдою, але, можливо, тут трохи інші фактори спрацювали? Наприклад: дівчатка більше концентрувалися саме на невиконаній задачі, якби не олімпіадна атмосфера, а звичайний робочий процес, вони б її довбли, аж доки не добилися б успішного результату. Словом, я б провела цей експеримент ще раз, але дала можливість всім піддослідним попрацювати дома, а експериментатору показати тільки готовий результат. І от тоді порівняти наслідки. (Щоб уникнути небезпеки плагіату, можна було не цікавитися прізвищами, а тільки вказати стать).
Там була не олімпіадна атмосфера, кожна дитина окремо тестувалась і мала час для розв"язання, не дома, в школі, але їх не підганяли, а якраз навпаки. Я не пам"ятаю результату, треба подругу перепитати, що там в неї вийшло, але отих дівчаток, які одразу ж казали, що в мене не вийде, добре запам"ятала.А от чому вони цього не хотіли - інше питання, можливо, недостатня мотивація, бо ж оцінку не поставлять, а цукерка - не мотивує.:) Словом, зловлю подругу і витягну її роботу для оприлюднення.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2011-02-06 04:38 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-06 07:08 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-07 07:07 am (UTC)no subject
Date: 2011-02-07 07:16 am (UTC)Я зі статею згодна, бо в 2003 році брала участь в гендерному дослідженні своєї подруги, там дівчаткам і хлопчикам пропонувала вирішити задачі (тематику вже не згадаю), і засікався час, який діти витрачали на розв"язання. Дуже чітко побачила, що дівчатка, в більшості, після першої невдачі не хотіли продовжувати, а хлопчики - легко пробували знову і знову. До речі, чим гламурніше виглядала дівчинка ( з лаком, яскравими заколками і т.д.) тим менше сил вона докладала до завдань.Так що версію про відмінниць наше дослідження не підтверджує.:)
no subject
Date: 2011-02-07 07:25 am (UTC)no subject
Date: 2011-02-07 01:28 pm (UTC)Словом, зловлю подругу і витягну її роботу для оприлюднення.
no subject
Date: 2011-02-06 05:23 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-06 07:09 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-06 07:26 pm (UTC)