rich_ka | Синхронність у жіночій консультації

Наша лікарка часто практикує таку собі групову терапію, приймає пацієнток одночасно. Тій тиск міряють, ту на кріслі оглядають, а іншій - живіт мацають.
Якось я, наївна, записалась на останні 15 хвилин прийому, думала, що людей вже не буде, раз, бо прийом зранку і не прийдуть, два - що всіх вже оглянуть і відпустять.
Сталося з точністю до навпаки. Біля дверей кабінету сиділо чимало жінок: записані на певний час, і так звані "вільні відвідувачки", які планували прорватись без запису. Я в байки "тут жива черга" давно не вірю, записуюсь ледве не за тиждень і не розумію, чому маю стирчати під кабінетом, бо хтось лінувався записатись. Це ж не швидка допомога, щоб бігти всіх розштовхуючи ліктями.

Нарешті мене запросили в кабінет. На кріслі ще оглядали молоду дівчину, одразу ж за мною вскочила вагітна пані поміряти тиск, потім - ще одна зайшла взяти картку. Троє чемних студентів сиділи на кушетці, сподіваючись чогось-таки навчитись.
Але я пишу не про цей бардак, бо вже давно для себе зробила висновок : чим менше уваги лікарів, тим вільніше себе почуваю. Я про інше: коли дівчина з крісла назвала своє прізвище, воно збігалось з кличкою нашого песика! А пані, що брала картку, мала таке ж прізвище як і в мене.
Яе це ми зібрались одночасно?