Світло, світло!

Продовжуємо локальне покращення.Сьогодні відремонтували патрона ще у одній кімнаті,  і вкрутили лампочку у веранді. Тепер маємо багато світла у хаті. Незвично, бо одразу помітні усі павуки і тріщини, але так приємно.
Дрібниці роблять настрій і затишок, отакі як можливість ввімкнути світло в кімнаті.
В нашій з Мефодиком спальні фокус не вдався, виявилось, що там справа не в патроні, і не у вимикачі, а у таємничій "проводці", і от для цієї операції потрібні додаткові інструменти.
Мефодя потішив майстра, бо приніс свою іграшкову викрутку, поки всі шукали справжню . А мене здивував, бо одразу визначив для чого потрібні патрони, мама сьогодні принесла з базару три, і Мефодя почав  їх вкручувати у старе бра, він ним грається вже кілька днів.
Мама згадала як в шестидесятих в Лисогірку провели електрику.  Каже, була зима тоді, грудень місяць. Покійний тато був такий радий, що в першу ніч ввімкнув аж 5 лампочок в нашій хаті, і залишив їх світити до ранку. Покійні прабаба  Мотра і прадід Танас , з іншого кутка  села, теж не могли спати до ранку, все гадали, що таке трапилось, що у нас всю ніч світиться.
От і мені сьогодні так радісно, наче вперше світло ввімкнула.