Знайшла в старих записах..

Думаю про бажання, чи варто їх боятись. Бажання – це такий триголовий дракон, тільки но ти захочеш чогось, як він вилазить з печери і давай:
Одна голова каже: і воно тобі треба?
Друга  запитує: а ти на це заслуговуєш?
Третя переконує: та це неможливо!

І воно тобі треба? Тут цілий комплекс заборон, наприклад, кажуть, що є бажання істинні, а є так собі, і от ти захочеш щось  - ляльку, наприклад, бо наші «хочу» – вони всі діти, вони мріють про ляльку, ляльку, гарну, велику, і тобі подарують, але через два дні я вже награлась, а дорослі дивляться на мене серйозним поглядом – насправді тобі не потрібна лялька, ти ж нею не граєшся.Даремно ти її хотіла. Тут зразу дві помилки у дитини, і вимога гратись вічно, наче однієї ляльки має вистачити на все життя.
А ти на це заслуговуєш? Ти була чемна, дівчинко Джейн? І навіть якщо ти була чемна, чи немає в світі інших дівчаток, які більше за тебе заслуговують на реалізацію своїх мрій, на ляльку і ведмедика. А ти – ти розумна і чемна, ти проживеш без них, див. пункт перший, воно тобі не треба. Наче вирок. Ти ж у нас аристократка, можеш прожити і так.

Так сяк затуляєш рота цій голові(стинати голови ти не годна, тобі їх шкода, і знову ж таки, ти чемна дівчинка, чемна дівчинка Джейн, дракон виліз тобі на голову і ніжки звісив, а ти й не подумаєш послати його наліво чи направо, ти слухаєш маячню тих підстаркуватих голів. А вони муркочуть… це неможливо, просто неможливо, що ти там собі напланувала? 28 пукнктів? Забагато! Так, переглядаємо по суті: латку на джинси, клей для розбитого корита і …нехай в Голландію в місто Амстердам прийдуть монголо-татари? А для себе? Оце останнє –для себе? Нехай. Ти вмієш вигадувати нездійсненне. Та латку на джинси, так і буде, бери.