А у нас на вигоні

От я лежу вчора ввечері і помаленько провалююсь в депресію, і думки різні в голову так і лізуть. Темно, ніч, Мефодя спить, а я кручусь і вже вигадаю "а раптом щось". А я - сама .
А на вигоні саме коня припинають, б"ють по припону,  і я черговий раз видихаю.
В нас на вигоні дива різні, досі суниці є, я щодня Мефоді стакан назбирую, і дивно мені, що навіть за городи ходити не треба, тільки - за ворота вийти.
А зараз коней знову припинають.
Як я хочу одужати! Хочу радіти, хочу сміятись, хочу згадувати гарне і приємне, хочу дивитись на квіти, вишивати, вигадувати казки.