Як поєднати непоєднуване

Я чимало часу витрачаю на марну справу, на роздуми як поєднати  материнство з іншим моїм життя, з роботою,  з творчістю,  з необхідністю заробляти гроші. За ці три роки, я рахую десь з середини вагітності, я змінилась не те, щоб кардинально,  але одна зміна дуже чітко проглядається: мені стало важко спілкуватись з незнайомими, та й і зі знайомими людьми. Я  живу в дуже маленькому колі, і от - як вийти за його межі? Як впустити ще когось в  середину?
Сьогодні згадала чудовий випадок, не те, щоб точно в тему, але  десь дуже близько. Жінка в нашому суспільстві багато чує про свої ролі, про те, якою вона має бути, якщо хоче....хоче будь-чого, але в усіх випадках є певний стандарт, наприклад, хочеш в бізнес чи в політику, вчись думати як чоловік, а хочеш материнство і хатні справи  - викохуй в собі слабкість.  Тобто, ніде собою бути не можна, треба обов"язково стати кимось, інакше.... і йде перелік страхів, які неодмінно стануться, якщо  дружина продемонструє крихту інтелекту, а бізнес-леді  -  нагадає, що їй треба забрати дитину зі школи.
Так от , історія з Мадлен Олбрайт і її брошками, прочитала я її тут: http://turtle-t.livejournal.com/487519.html, і мені так сподобалось, що жінка-політик поєднала біжутерію і дипоматію. Такі високі договірні сторони, і всі ламають голову, чому пані Олбрайт прикола брошку з мавпами!:)
А інший випадок - на TED, як жіноче рукоділля допомогло розв"язати математичну задачу, можна знайти за посиланням:
http://www.ted.com/talks/margaret_wertheim_crochets_the_coral_reef.html

Чудове в цих двох історіях , як на мене, що поєднання непоєднуваного можливе, і навіть потрібне. Хочеться щось таке пафосне написати, наприклад, що людство врятує розвиток власної індивідуальності кожної людини. Це мене зранку  думки про високе відвідують.:)

Ви знаєте, що сьогодні Всесвітній День Щастя?

Нумо святкувати! Давайте цілий день бути щасливими! Ура!