Сьогодні вночі мені насниться, що я вчителька і перевіряю побутові умови в помешканнях своїх учнів.
Бо Света якраз про це розповідала.
Вона – сільська вчителька, і час від часу, а точніше раз на місяць має відвідати учнів вдома і подивитись, в яких умовах вони живуть, чи є їм де уроки готувати і т.д.
Я не впевнена, що вчителька має робити саме це і так часто, але Света впевнена, що так треба, і вона це робить. Ага, нація не вироджується, Україна не загине, якщо у нас є такі вчителі.
Так от, якось їй дали класоводство на заміну , і плюс до своїх учнів вона пішла ще до одного хлопчика. Те, що в хаті був бардак, мене не вразило, так само як факт, що через три дні в хаті був знову бардак, і що характерно, а мене це знову не вразило, а Свету – просто обурило, через три дні у хаті був той самий бардак. От чистили тюльку, і залишили голови, це я не приклад подаю, це так справді було, а через три дні ті голови все ще лежать.
- А шо таке, - каже мама у відповідь на Светине обурення, - я не встигла.
Так от, мене це не вразило. Ну не встигла мама, з ким не буває. Але, увага, там була ще й друга частина історії, номер два.
Хлопчик цей почав красти у дітей, і Света його викрила. Як відбулось викриття, вона не уточнила, але ж вчителька з таким прикрим фактом пішла до мама. До тієї самої, у якої голови від тюльки по три доби лежать в хаті. На стільці лежать, якщо бути точними, не на підлозі. От цій мамі Света каже:
- Так і так, мамо, ваша дитина краде.
А мама у відповідь:
- Та шо ви кажете, а я думаю, звідки у нього гроші взялись?.
- А ви помітили, - знову дивується Света, вона взагалі в цій історії часто дивується, - і як же це сталося?
- А він шоколадку в магазині купив, і у нього гроші ще залишились – відповідає мама.
( Запитання до залу )