Опять Свєта

[rich_ka]

Сьогодні вночі мені насниться, що я вчителька і перевіряю побутові умови в помешканнях своїх учнів.

Бо Света якраз про це розповідала.

Вона – сільська вчителька, і час від часу, а точніше раз на місяць має відвідати учнів вдома  і подивитись, в яких умовах вони живуть, чи є їм де уроки готувати і т.д.

Я не впевнена, що вчителька має робити саме це і так часто, але Света впевнена, що так треба, і вона це робить. Ага, нація не вироджується, Україна не загине, якщо у нас є такі вчителі.

Так от, якось їй дали класоводство на заміну , і плюс до своїх учнів вона пішла ще до одного хлопчика. Те, що в хаті був бардак, мене не вразило, так само як факт, що через три дні в хаті був знову бардак, і що характерно, а мене це знову не вразило, а Свету – просто обурило, через три дні у хаті був той самий бардак. От чистили тюльку, і залишили голови, це я не приклад подаю, це так справді було,  а через три дні ті голови все ще лежать.

-         А шо таке, - каже мама у відповідь на Светине обурення, - я не встигла.

Так от, мене це не вразило.  Ну не встигла мама, з ким не буває. Але, увага, там була ще й друга частина історії, номер два.

Хлопчик цей почав красти у дітей, і Света його викрила. Як відбулось викриття, вона не уточнила, але ж вчителька з таким прикрим фактом пішла до мама. До тієї самої, у якої голови від тюльки по три доби лежать в хаті. На стільці лежать, якщо бути точними, не на підлозі. От цій мамі Света каже:

-         Так і так, мамо, ваша дитина краде.

А мама у відповідь:

- Та шо ви кажете, а я думаю, звідки у нього гроші взялись?.

-  А ви помітили, - знову дивується Света, вона взагалі в цій історії часто дивується,  - і як же це сталося?

- А він шоколадку в магазині купив, і у нього гроші ще залишились – відповідає  мама.

Запитання до залу, як ви думаєте, скільки грошей залишилось у  сина, після того як він купив шоколадку?

І ще одне запитання до залу, а що, по вашому, зробила  мама, коли  помітила, що у сина, учня третього класу, між іншим, після купівлі шоколадки, залишилось сто гривень?

Ось тут ви дуже здивуєтесь.

-         А шо, - сказала щаслива у своїй безтурботності мама, - у мене якраз грошей не було, то я взяла у нього і потратила. В магазині. На покупки.

Я чому пишу, що мама щаслива. Бо вона таки щаслива.  Це син нещасний, а мама – щаслива. В її світі все в добре, і щоб не сталося, то теж добре. Вона така собі буддистка. В певному сенсі. Дуже далекому від буддизму, звичайно.

Але я не про маму хотіла написати. Я про вчителів, завдяки їм наша нація не виродиться. Тим, що щодня до дітей ходять.

Ви знову дивуєтесь? Я ж спочатку писала, що  Света ходить раз на місяць. Так це Света так ходить, раз на місяць,  а от Антон Зіновійович щодня ходить. Бо у нього клас випускний. Він до Петі і Петіної бабуні щодня заходить ( Петя з бабунею живе, і не питайте, чому, самі здогадаєтесь, не маленькі). Якось день пропустив, то Петіна бабуня розпереживалась, подумала, що вчитель захворів.

Я Светі кажу, які вчителі у вас відповідальні. А Света знизує плечима, а як інакше, не будеш ходити  - звільнять.

Я хіхікаю, звільнити вчителя за «неходіння» до учнів ой як непросто. Он дядина Светина, за сумісництвом, моя мама, якось розповідала, як вчителька з Светиного села, саме тоді, коли мій дід будував там школу, а звали ту вчительку Марія Гнатівна, так, мамо, і вона , вчителька, когось на урок не пустила  чи послала його  при цьому, і їй нічого не було за те. А це ще глибокий СРСР був.

- Та не зовсім так, - роз»яснює Светина дядина, за сумісництвом моя мама, - тоді дід школу будував, і часто уроки пропускав, бо треба було матеріали вибивати, а хтось написав, і ще там був вчитель один, алкоголік, він на уроці замість крейди цибулину з кишені дістав.

- А як же Марія Гнатівна? Вона інспектора послала чи інструктора райкому?

- Та ні, - знову роз»яснює мама,- то був кореспондент газети «Молодь України». Хтось написав в газету на діда, що він уроки пропускає, а кореспондент приїхав і хотів до неї на урок піти, а вона йому каже..

Останнє запитання до залу, що сказала Марія Гнатівна кореспонденту газети «Молодь України», який хотів піти до неї на урок російської літератури?

Розумію, що фантазія у вас обмежена можливостями російської мови. Так от, ви помиляєтесь. Нічого такого вона кореспонденту не сказала. Вона ж інтелігентна людина було. Вчителька все-таки.

Вона чемно відповіла на прохання корекспондента посидіти в неї на уроці. Хоча ні, судячи з відповіді, кореспондент поставив її перед фактом. Так, мовляв, і так, Марія Гнатівна, я йду до вас на урок. З підтекстом, мовляв, перевірю вас, Марія Гнатівна.

А Марія Гнатівна йому й каже,

- Щас-с-с. Будет  всякая заезджая сволочь  ко мне на уроки ходить.

Ну і яка мораль сеї байки, запитаєте ви?

А мораль проста.

Проста і очевидна.

Всякі очі її побачать, навіть якщо ці очі  без окулярів.

Мораль така, що коти в цьому селі дуже розледачіли.

До чого тут коти? Ну вам просто все розжуй і на тарілочку поклади. Могли б самі здогадатись, знову ж таки, не маленькі. Три доби голови від тюльки на стільці лежать.

Так, а хто це такий розумний з задньої парти голос подає? Ага, це я до тебе звертаюсь. Ти сам то зрозумів, що сказав? Ти подумай, подумай над своїми словами. Що означає, « може в них в хаті кота нема»?  Що? Що «може так бути»? Коти  «є не у всіх»?  А мене ти слухав? Коли це я казала про «котів в хаті»? А, дійшло, нарешті.  Є ж сусіди, є родичі, є друзі і вороги. І от, в усьому селі не знайшлося кота, щоб оті нещасні голови ліквідувати .

Розледачіли коти в цьому селі.

Comments

[gratsiya.livejournal.com]

Люблю Вас читати:) Про вчительку, що ходить раз на місяць до учнів додому таки вразило:)

[rich-ka.livejournal.com]

дякую, про вчительку мене теж вразило.:)

[kanja-bibrka.livejournal.com]

Круто, да.

[rich-ka.livejournal.com]

щоденні чудеса.:)

[urasyk.livejournal.com]

а шо сталося з хлопчиком шо краде?

[rich-ka.livejournal.com]

хлопчик вчиться собі в школі, а сестра моя в нього заміняла, то вона вже ним не опікується, інша вчителька ним займається. Як матиму новину - напишу.:)

[pogok.livejournal.com]

Вау - а в нашем селе у нас ну ни разу никакой учитель не был..
прямо как-то не интересно..

[rich-ka.livejournal.com]

А Света переконана, що всі вчителі так роблять. Вам не пощастило.:)

[menudo-culete.livejournal.com]

свилювали ви мене до глибини душі...

згадала - покійна баба моя розповідала, що ходила постійно до учнів, вона вчителювала після війни (класика - дівчину зі Східної, що пережила окупацію, послали з комсомольской путьовкой в зубах на Західну, попередньо так нагнавши страху, щоб все життя через шкіру сочився) теж в селі. Зараз-то це село велике та спаняле, а тоді були діти, що спали на сіні, буквально - на сіні.

можу собі уявити, яку гірку втіху відчула б моя баба, прочитавши ваш пост...

З днем народження. Здоров"я, здоров"я, здоров"я.

П.С. Але що мене найбільше вразило в оповідці, зізнаюся. Інтересна сільська школа, де в дітей третього класу можна вкрасти сто гривень. Ну нехай не вкрасти, накрасти. Але-але. Індекс Джині - вибуховонебезпечна річ.

[rich-ka.livejournal.com]

Дякую, і за вітання, і за згадку про бабу. А щодо грошей - то не факт, що ті сто гривень він у школі вкрав , вони у нього були, а от де він взяв саме цю сотню, невідомо.:)

[menudo-culete.livejournal.com]

а можливо, постійно тягав по дрібці у мами і вона це взагалі сприймала як трохи прикре, але нормальне явище :((, ну як багнюку в дощ або тюльчині голови на стільці як тюльки поїси

[rich-ka.livejournal.com]

я от теж подумала, що тягав у мами, чи у бабці, словом, у своїй хаті.Але маминого спокою це ніяк не порушувало.Зрештою, прогнозують кінець світу в двадцятих числах грудня, то чого вона має перейматись дрбіницями?:)