Света: ну скільки можна?

Сьогодні ЖЖ мене порадував, написав, що пост про наші з Светою теревені http://rich-ka.livejournal.com/158744.html, про школу і вчителів сільських, так от цей потік свідомості, спричинений випитим в Макдональдсі капучіно, от хороше там капучіно, після нього мені добу спати не хочеться, а якщо врахувати, що спати мені хочеться завжди, то доба без цього титульного бажання - це просто щастя, так от я собі сіла і понаписувала, і Мефодя, як чемна дитина трохи поспав, ну і ЖЖ мене порадував, що цей потік свідомості потрапив у топ-25 записів, але коли я про це дізналась, його і близько там не було. Ну ні 25, ні навіть 100.:)
Тут мені закидають, що так і не дізнались, чим закінчилась історія з Марією Семенівною чи як там я її обізвала. Ви помічаєте, я стаю дещо недбалою? Це у мене такий новий стиль, елегантна недбалість називається,  чи недбала елегантність, щось я не збагну як правильніше назвати. Ну з назвами у мене завжди проблеми були.
Так от, ви не скоро дізнаєтесь чим закінчилась ця історія, бо  прийшов Мефодя  і каже "годі" чи "досить". 
А, Мефодя відійшов, спокусившись на мамину ручку.
Так от,  скоренько доказую, ота "заезжая сволочь", кореспондент "Молоді України"  свою статтю таки написав, але виявився не сволоччю, то стаття його була не про окремого директора, що нехтує обов"язками, а взагалі про стан сільськх шкіл, і однією з тем  була відсутність у сільських школах завгоспів, через що директори мусять займатись господарчими справами самі.