Подарунки

Мефодик спить. Око моє сльозиться, але мужньо щось пишу.
Малюк отримав купу подарунків на честь свого народження. Є у нас і ліжечко ( в якому не спимо, бо спимо з мамою), і коляса гарна, в якій гуляємо з бабусею в садочку музею Коцюбинського, і теплі конверти, і м"які костюмчики з вишитими звірятами, і каруселька з музикою, що крутиться над ліжечком, і ковдра, і простирадло з Карлсоном і Малюком, і купа іграшок (іграшки я благородно передарувала синочкові, бо з якихось дивних причин , як тільки мені виповнилось 32, мої друзі почали дарувати мені м"які іграшки, і тому Мефодику вже їх не приносять, і так вся хата ними закидана), і кенгуруша в нас є.. Словом, все у нас є, і найбільше це тішить нашу бабусю, бо все як у людей.:)

Спостерігаючи цей парад подарунків я спіймала себе на бажанні теж щось отримати. Та мамі чомусь нічого не дарують. Тобто, мамі приносять коробки цукерок,і солодке печиво, а я їх не їм, щоб не попсувати молочко.
Отож лежачи з Мефодиком на дивані , я почала вигадувати собі бажані подарунки. Чомусь захотілось різної косметики/кремів/гелів/дезодорантів. І щоб ціла корзинка, така, яку в телевізорі дарують артистам чи переможцям різних вікторин. Я лежала і уявляла, як відчиняться двері і така корзинка, повна всякої всячини примандрує до мене.Смішна я, правда ж?

Через кілька днів в двері подзвонили і на порозі з"явилась моя племінниця у третіх Настя. З великим пакетом.
- Мама сказала Вам цю куртку передати, бо дядько мені купив, а на мене вона мала. Може, на город одягнете.
Настін дядько, заможний громадянин Росії, має кілька ресторанів і дачу на півдні Франції. Своїх дітей у нього немає, от і балує племінницю різними подарунками.
Ось так, замість корзинки з косметикою, мені перепала прекрасна тепла куртка, гарного синього кольору , з різними прибамбасами для кращої вітро/морозостійкості, куплена в справжньому французькому магазині. Звичайно, можна і на город її одягнути (буде як Уляна Кравченко, у вечірній сукні на городі), а можна і в місті ходити.
Тепер лежимо з Мефодиком, уявляємо, як вийдемо гуляти удвох: я - в гарній синій куртці, а Мефодик - в гарному сірому конверті. Обоє - в подарунках.

(no subject)

Дивилась на Мефодика і так мені стало спокійно на душі. Материнство заспокоює.

Зараз він з бабусею грається. Вони ледве не з двох тижнів граються "в коперацію."
Мефодик крутить ножками "велосипеда" і наче біжить в коперацію по морозиво , відчиняє двері ( бабуся відводить ручку), каже "Тьотя Таня, дайте, будь ласка, морозива для бабусі, а я його не їм, бо воно шкідливе", платить за морозиво і несе його назад, до бабусі.
бабуся на повному серйозі розповідає, що один раз Мефодик сховався за коперацію і морозиво з"їв. От вигадниця!
А мені сьогодні приснилось, що він ходить. Зліз з нашого дивану і побіг по кімнаті.

Бабуня по ходу пригадала чергову примовку:

Чики-чики на музики
Зарізали качку
Всім дівчата по кусочку
А хлопчикам срачку.

Знову примовки

О-па-па, о-па-па,
Нема грошей у попа,
У попаді трохи є,
Вона йому не дає.