Ну, деточка, тебе что-нибудь понравилось в сериале "Исаев" ?

- Вот что, - сказал автор, благодушно улыбаясь, - давайте обратимся к ребенку. Как говорится, устами младенцев... хм... Ну, деточка, тебе что-нибудь понравилось в моей книге?
Деточка охотно отозвалась:
- Да, конечно.
- Отлично, отлично! - воскликнул автор и, поощрительно улыбаясь, спросил: - А что именно?

- Стихи Антокольского. На четырнадцатой странице есть восемь строчек - это прекрасно!


Мені в російському серіалі "Ісаєв" сподобався романс. На вірші Цветаєвої.
Взагалі-то першоджерело, роман Семенова - не стільки про Ісаєва, скільки про графа Воронцова.Але режисер тлумачив текст Семенова як собі хотів, більшовик Ісаєв то вінчається в храмі, то не може визначитись, за білих він чи за червоних...
От з графом Воронцовим вийшло більш вдало. В одному романсі - весь відчай і біль людини, що втратила все: Батьківщину, родину, кохання."За столько лет глухого маянья по городам чужой земли есть отчего прийти в отчаянье и мы в отчаянье пришли..."

Watch on YouTube

Як писали в коментарях, цей романс - єдине, заради чого варто фільм дивитись.Мужньо переглянувши всі серії, підтверджую - більше там нічого вартого уваги не знайдете.

Сугестори-маніпулятори або трохи про нашу худобцю

Худобці у нас тепер багато, але головними залишаються дві особи:худобця Риндя , старший, і молодша худобця Йона. От ці двоє безсоромно вилізли нам на голову і роблять все,що заманеться.
Худобця Риндя, наприклад, в свої 14 з половиної років надбав цього літа неприємний запах з рота. Співставивши з іншими симптомами, як-от спалахи апетиту у вечірній час, я вирішила, що у Ринді гастрит . І почала посиленно годувати вівсяною кашею з м"ясними додатками. Риндя кашу справно поїдав, ну, чисто тобі конячка якась, а ефекту ніякого. Тоді я подумала, що йому потрібен інший режим харчування. Стареньку собаку, мабуть, треба частіше годувати, і з дворазового перевела його на триразове годування. Риндя схвально відгукнувся на мою ініціативу, і з апетитом перекусював в обід чимось добреньким, на зразок свіжого домашнього сиру.
Більше того, споглядаючи Йонину дієту, собака переглянув свої смаки і почав їсти варену картоплю (з дитинства терпіти не міг), рибний бульйон і навіть суп!!! Наслідки не забарились у вигляді зайвого сальця з обох боків ( а я так тішилась, що тварина в селі трохи схудла), і незмінного запаху з рота.
- Це у нього зуби псуються, - поставила діагноз наша сусідка вже в місті ( у неї теж був старенький песик), - тому і запах.
- Що ж робити?
- А нічого, вже так і буде, він же у вас по ветеринарах не ходок.

Ой, не ходок. Кілька років тому Риндя примудрився організувати собі передінфарктний стан і тепер живе на посаді важкохворого. Не скажу, щоб він надто страждав. Навпаки. Посада важкохворого передбачає відмову від усіляких хвилювань, а серед них - купання, вичісування і похід до ветеринара.
Ось так і живемо:немиті, нечесані і зуби без пломби.Зате харчуємось добре.

А щоб собака, борони боже, не перегрівся в місті, з весни до осені він перебуває в селі, на канікулах. Обов"язково з кимось з родини, бо як тільки залишиш саменького (на сусідів,наприклад), одразу ж зчиняє страшний гвалт з завиванням.Ми вже чотири роки живемо позмінно в селі, щоб підтримати собаче здоров"я.Звичайно, людям такий режим теж пішов на користь, я почала писати оповідки , мама засадила всю садибу квітами і навіть брат знаходить в своєму графіку кілька днів на пантрування собачого здоров"я.Родина частіше спілкується і проводить час разом.

І нема, щоб собаці за це подякувати! Натомість невдячні господарі придумали для тварини нову кличку. Тепер наш Риндя зветься Тюрманародів.

Мама Йона відпочиває