Худобці у нас тепер багато, але головними залишаються дві особи:худобця Риндя , старший, і молодша худобця Йона. От ці двоє безсоромно вилізли нам на голову і роблять все,що заманеться.
Худобця Риндя, наприклад, в свої 14 з половиної років надбав цього літа неприємний запах з рота. Співставивши з іншими симптомами, як-от спалахи апетиту у вечірній час, я вирішила, що у Ринді гастрит . І почала посиленно годувати вівсяною кашею з м"ясними додатками. Риндя кашу справно поїдав, ну, чисто тобі конячка якась, а ефекту ніякого. Тоді я подумала, що йому потрібен інший режим харчування. Стареньку собаку, мабуть, треба частіше годувати, і з дворазового перевела його на триразове годування. Риндя схвально відгукнувся на мою ініціативу, і з апетитом перекусював в обід чимось добреньким, на зразок свіжого домашнього сиру.
Більше того, споглядаючи Йонину дієту, собака переглянув свої смаки і почав їсти варену картоплю (з дитинства терпіти не міг), рибний бульйон і навіть суп!!! Наслідки не забарились у вигляді зайвого сальця з обох боків ( а я так тішилась, що тварина в селі трохи схудла), і незмінного запаху з рота.
- Це у нього зуби псуються, - поставила діагноз наша сусідка вже в місті ( у неї теж був старенький песик), - тому і запах.
- Що ж робити?
- А нічого, вже так і буде, він же у вас по ветеринарах не ходок.
Ой, не ходок. Кілька років тому Риндя примудрився організувати собі передінфарктний стан і тепер живе на посаді важкохворого. Не скажу, щоб він надто страждав. Навпаки. Посада важкохворого передбачає відмову від усіляких хвилювань, а серед них - купання, вичісування і похід до ветеринара.
Ось так і живемо:немиті, нечесані і зуби без пломби.Зате харчуємось добре.
А щоб собака, борони боже, не перегрівся в місті, з весни до осені він перебуває в селі, на канікулах. Обов"язково з кимось з родини, бо як тільки залишиш саменького (на сусідів,наприклад), одразу ж зчиняє страшний гвалт з завиванням.Ми вже чотири роки живемо позмінно в селі, щоб підтримати собаче здоров"я.Звичайно, людям такий режим теж пішов на користь, я почала писати оповідки , мама засадила всю садибу квітами і навіть брат знаходить в своєму графіку кілька днів на пантрування собачого здоров"я.Родина частіше спілкується і проводить час разом.
І нема, щоб собаці за це подякувати! Натомість невдячні господарі придумали для тварини нову кличку. Тепер наш Риндя зветься Тюрманародів.
Худобця Риндя, наприклад, в свої 14 з половиної років надбав цього літа неприємний запах з рота. Співставивши з іншими симптомами, як-от спалахи апетиту у вечірній час, я вирішила, що у Ринді гастрит . І почала посиленно годувати вівсяною кашею з м"ясними додатками. Риндя кашу справно поїдав, ну, чисто тобі конячка якась, а ефекту ніякого. Тоді я подумала, що йому потрібен інший режим харчування. Стареньку собаку, мабуть, треба частіше годувати, і з дворазового перевела його на триразове годування. Риндя схвально відгукнувся на мою ініціативу, і з апетитом перекусював в обід чимось добреньким, на зразок свіжого домашнього сиру.
Більше того, споглядаючи Йонину дієту, собака переглянув свої смаки і почав їсти варену картоплю (з дитинства терпіти не міг), рибний бульйон і навіть суп!!! Наслідки не забарились у вигляді зайвого сальця з обох боків ( а я так тішилась, що тварина в селі трохи схудла), і незмінного запаху з рота.
- Це у нього зуби псуються, - поставила діагноз наша сусідка вже в місті ( у неї теж був старенький песик), - тому і запах.
- Що ж робити?
- А нічого, вже так і буде, він же у вас по ветеринарах не ходок.
Ой, не ходок. Кілька років тому Риндя примудрився організувати собі передінфарктний стан і тепер живе на посаді важкохворого. Не скажу, щоб він надто страждав. Навпаки. Посада важкохворого передбачає відмову від усіляких хвилювань, а серед них - купання, вичісування і похід до ветеринара.
Ось так і живемо:немиті, нечесані і зуби без пломби.Зате харчуємось добре.
А щоб собака, борони боже, не перегрівся в місті, з весни до осені він перебуває в селі, на канікулах. Обов"язково з кимось з родини, бо як тільки залишиш саменького (на сусідів,наприклад), одразу ж зчиняє страшний гвалт з завиванням.Ми вже чотири роки живемо позмінно в селі, щоб підтримати собаче здоров"я.Звичайно, людям такий режим теж пішов на користь, я почала писати оповідки , мама засадила всю садибу квітами і навіть брат знаходить в своєму графіку кілька днів на пантрування собачого здоров"я.Родина частіше спілкується і проводить час разом.
І нема, щоб собаці за це подякувати! Натомість невдячні господарі придумали для тварини нову кличку. Тепер наш Риндя зветься Тюрманародів.
no subject
Date: 2010-08-07 09:10 am (UTC)Це все треба позаписувати і видати окремою книжкою, на кшталт тої, що в Доріс Лессінг "Про котів" :)
no subject
Date: 2010-08-07 10:32 am (UTC)no subject
Date: 2010-08-07 11:02 am (UTC)no subject
Date: 2010-08-07 12:37 pm (UTC)no subject
Date: 2010-08-07 02:25 pm (UTC)no subject
Date: 2010-08-07 04:29 pm (UTC)no subject
Date: 2010-08-07 04:39 pm (UTC)no subject
Date: 2010-08-07 10:38 am (UTC)Тим паче, якщо пес із тих великих.
no subject
Date: 2010-08-07 11:00 am (UTC)Тут наш портрет:http://mandrichka.blox.ua/2009/03/A-nazvali-jogo-Rindya.html
no subject
Date: 2010-08-07 11:55 am (UTC)no subject
Date: 2010-08-07 12:40 pm (UTC)no subject
Date: 2010-08-07 02:51 pm (UTC)Бо якось так склалося, що самій не доводилося: всі мої домашні улюбленці їшли так, що цьому не годен було зарадити ніяк.
От десь тиждень тому мої знайомі боролися за життя свого старезного пса - в Бровка була спинна грижа. Тепер ви.
Піклуватися=любити.Якось затишно від того, чи що?