(no subject)

[rich_ka]

Два дні такі, які не люблю.
Два дні втоми.
Ввечері хочу в ліжко, а мама спати  раніше дитини не ляже.
Писати нІколи.
Сьогодні холодно, розпалила в грубі.
Закручували помідори в яблучному соці. Закручували грушевий сік. Не стільки тої роботи, як мороки.
Банки, соковижималка, нарізати, мити, потім ключ перестав крутити, потім Мефодя почав плакати, бо теж хотів закручувати банки, а йому не давали.
Ну от, сьогодні для себе нічого я не робила. Вишивання не вишивалось, серіал не переглядався, розумні думки не записувались. Наче й небагато, але це додає сил. Трошки.:) Саме цієї дрібки мені сьогодні не вистачило.

Comments

[yataghanger.livejournal.com]

А чому Мефоді не давали закручувати банки?

[rich-ka.livejournal.com]

Бо гарячі банки, це основна причина.

[yataghanger.livejournal.com]

А він знає що таке "гаряче"? Не з чужих слів а з власного досвіду?

[rich-ka.livejournal.com]

Так, знає, але вчора цей аргумент не діяв.Вірніше , він дуже хотів ключ в руки, а коли я його дала, виявилось, що він хоче закручувати банки, а банки йому вже не дали. Пропонували закручувати циліндр з конструктора, ні, вимагав тільки сік.:)

[yataghanger.livejournal.com]

Значить він був готовий закручувати саме _гарячі банки_. Він хотів саме цього :) Думаю, що варто було спробувати дати йому цю можливість. Поставити банку на достатньо низьку і достатньо стійку поверхню, щоб все було під найпильнішим контролем і бути напохваті. Мабуть навіть притримувати банку, обгорнувши її рушником... Якби в малого щось не вийшло - то вистачило б і однієї ітерації, щоб він це відчув і наситився своєю спробою. Принаймні він мав би досвід довіри від дорослих :) А якби в нього вийшло - то це сказало б саме за себе і йому і всім іншим :)

[rich-ka.livejournal.com]

Дякую за пораду, однак у нас вчора було безліч причин не проводити такі експерименти.

многа букафф :)

[yataghanger.livejournal.com]

Наш старший хлопець (скоро буде 3 роки) дуже часто просить мене дати щось спробувати зробити якимсь із моїх інструментів - молотком, сокирою, рашпілєм - будь яким "ручним", не електричним інструментом. Навіть якщо я напевне знаю що в нього не вийде - все одно даю йому спробувати, в залежності від інструмента - або зовсім самостійно або під максимальним контролем. Коли він тільки починав братися за молоток я сам встромляв цвях у дошку і трохи забивав цвях, щоб той тримався, а потім підказував малому взяти молоток саме двома руками (таким чином унеможливлювався варіант "по руці" :) і тоді він вже гупав по цвяшку. З часом він сам привчився що молоток треба тримати саме двома руками і навчився акуратно втикати цвяхи в дошку і потихеньку їх "наживляти". Зараз він спокійно бере невеличкий молоток і тільки приходить по цвяхи, бо вони в не доступному місці. А далі вже сам - тільки треба нагадати куди можна вбивати цвяхи. Як раз для цього підходить альтанка що саме будується. Так само з рашпілєм - головне підказати що можна ним шоркати, щоб він не допався до чогось іншого що опиниться під рукою (стола чи табуретки, було й таке :) А от сокиру треба пильнувати - зазвичай він просить порубати гілки коли я цим займаюсь. То ми вибираємо з малим невеличкий прутик, кладемо прутик на велику колоду, я тримаю прутик за правий край правою рукою, малий обома руками тримає сокиру (невеличку) - і тюкає по прутику. Прутик підбираю так щоб малому вистачило 1-2 ударів його впорати. Пару перерубаних прутиків зазвичай малому вистачає щоб втомитися і "збити оскомину". Звісно що цей інструмент він ще не здатен користати самотужки, і не скоро ще буде здатен, тому сокири всі в недоступному місці і вільне користування не видаються. Так само і пилка - тільки разом і тільки максимально убезпечено - руки або на руків"ї інструмента або я лівою рукою накриваю ліву руку малого, або його ліва рука на дошці лівіше моєї лівої руки - тобто моя ліва рука відгороджує пилку від руки малого. Це все достатньо "складно", як результат робота робиться довше ніж я зробив би сам, але малий має право вчитися і вчитися саме на своєму досвіді, і найкраще навчання - те яке відбувається у відповідь на прохання дитини "Можна я!". Якщо зараз, коли це прохання звучить - його проігнорувати під тим соусом що "ти ще малий, в тебе не вийде, це небезпечно" тощо, то зникне головне - бажання. А потім, коли вже на наш погляд дитина "доросла, в неї має вийти, це вже безпечно" - ініціатива йтиме від дорослих, а дитина цього вже не хотітиме. Це буде як гребти проти течії, чим дорослі часто й займаються :)

Re: многа букафф :)

[rich-ka.livejournal.com]

Я підтримую всі ці методи, і схвалюю, однак є один визначальний для мене момент: я маю бути впевнена в тому, що зможу забезпечити безпеку синових вправлянь. Наприклад, я сама не вмію з пилкою вправлятись, тому не берусь вчити сина, зате я вмію пекти пироги, і він це вміє робити: збиває яйця, висипає муку, ліпить булочки і т.д.
Власне, я можу його навчити того, що сама вмію, а якщо я не впевнена, що зможу контролювати ситуацію, то й не берусь.

Re: многа букафф :)

[yataghanger.livejournal.com]

Отут абсолютно з Вами згодний :)
Тому правильно кажуть, що батьки ростуть разом з дітьми - щоб навчити дитину того чого сам не вмієш іноді доводиться спочатку навчитись цього самому :) За це я дуже вдячний нашим малим - вони є колосальним джерелом натхнення для самовдосконалення :)