Дитина в магазині

[rich_ka]

Щодень маю всякі мамські запитаня, на які шукаю відповідь. От зараз -як пояснити Мефодеві, чому ми не купуємо саме цю машинку\книжку\цукерку.
Раніше виходило так, що все, на що він показував пальцем, ми купували. Ну тут є просте логічне пояснення, в селі ми могли купити кульку повітряну або палички за 2 грн, а як переїхали в місто, то купували йогурт чи сирок, іноді банани. І коли Мефодь показував на сирок, я його хвалила, що згадав і клала в кошик.
За останні тижні Мефодик кілька разів потрапляв у магазин іграшок і там йому пропонували щось вибрати, наприклад, бабуня отримала пенсію, чи він погано себе почував і мама, тобто я, хотіла його порадувати. А вчора ми пішли в супермаркет купувати хліб і до хліба і Мефодя потяг мене до іграшкового відділу. Хотів там купити то одну машинку, то другу. Я йому пояснювала по всякому, що ми вже купили хліб і Йоні "ам", тому зараз немає грошей, що мама не взяла картку і т.д. Якось переконала. Але все-таки, для себе не вирішила як себе поводити в таких ситуаціях. Не хочеться озвучувати фразу "грошей нема", не хочеться, щоб дитина звикала, що їх нема.Ну і не хочеться , щоб синочок привчався, що всі його бажання виконуються, бо так теж не може бути. Але що сказати? Нема картки? Ну він розумний хлопчик, наступного разу нагадає, щоб я взяла картку. Зовсім не заходити в такі магазини теж важко, бо іграшки тепер всюди продаються. А довге пояснення, що гроші потрібні на їжу, одяг і комунальні витрати навряд чи дитині зрозуміле.Так нічого не придумала.

Comments

[tin-tina.livejournal.com]

Як на мене, нічого страшного в цьому нема. Ситуацію "зараз нема грошей, треба потерпіти" діти загалом сприймають цілком спокійно і нормально. От на те, що його незаслужено скривдили, або комусь таке купили, а йому - ні, реагують гостро. А тут - раз мама спокійна, то й дитина не бачить приводу до протестів.

[rich-ka.livejournal.com]

справа в тому, що гроші зараз є, але ще одна машинка, коли за тиждень була вже купа різних подарунків, і від мами, і подруга передала після свого сина ігри-пазли, словом,ще одна машинка, як на мене, вже забагато.

[tin-tina.livejournal.com]

А тоді тим більше.

[svitanka.livejournal.com]

абсолютно нічого не бачу страшного в тому щоб сказати грошей нема. Звісно у мене немає дітей і я не знаю, як поводитимусь з забаганками дитячими, коли діти будуть. але, навіщо дитині сто машинок? і що значить "не хочу щоб дитина звикала що їх (грошей) нема"? Завжди знайдеться щось на що їх і справді нема. Сьогодні на чергову іграшку - завтра на вельми реальну ламборджині :)

[rich-ka.livejournal.com]

тут багато речей переплелись, наприклад, слова з часткою не, отак буду щодня оголошувати "нема грошей", то і доживусь до злиднів.:)

[svitanka.livejournal.com]

хм, доречна думка звісно весь час таке повторювати не варто )
тим більше я так розумію що гроші є, просто немає бажання купувати ще чергову машинку, ну то так і варто пояснити дитині, що в нього вже машинок багато. Ще згадала, моя мама звісно не є і не була багатійкою і багато в чому мені відмовляла саме через "нема грошей" та і часи були дефіцитні м"яко кажучи, теперішнім дітям ні понять. коли якась іграшка з"являлася, і її одразу не брали, то наступного дня її могло і не бути ггг але, я до чого, вона могла сказати що куплю це на новий рік чи там ДН, чи ще свято якесь.
І ще один цікавий приклад з дитинства коли мені реально пояснювали вибір між скажімо гарненьким гіпюровим фартушком до школи і дорогущою (і тепер я так пригадую доволі огидною) лялькою. Виходить тепер що в класі тільки я була в гіпюровому фартушку, що в принципі набагато краще за пластмасову ляльку. Але така штука працює мабуть тільки з дівчатками :)))

[rich-ka.livejournal.com]

так, і в два роки такий вибір не дуже працює.:)

[svitanka.livejournal.com]

ги, повір в 6 це теж вимагає неабиякої сили волі і здорового глузду)))
якщо нічого логічного не працює в 2 роки, то має працювати мамине - ні.

[rich-ka.livejournal.com]

сподіваюсь, до моменту, коли Мефодик попросить ламборджіні, я навчуся пояснювати, як витрачати гроші.:)

[rich-ka.livejournal.com]

та от в чому справа,можливо я не чітко описала ситуацію,мова йде про речі, які в принципі купувати не будемо, ніколи. Або дуже в далекому майбутньому. Наприклад, ще одну легкову машинку, хоч у нас вже є така сіра і червона, а це - біла.:)

[rich-ka.livejournal.com]

ну в два роки і два місяці термін "багато" не дуже сприймається.:)

[annland.livejournal.com]

Я пояснювала малому, що ми, авжеж, можемо купити цю машинку, але гроші у нас не безкінечні, отже може якось не вистачити на щось потрібніше за тисячну машинку. У нас була ситуація, коли я пообіцяла йому купити булочку, а він випросив машинку, а потім на булочку грошей забракло (взяла з собою мало і принципово не брала картку), і він довго плакав, що я не купила. То я й нагадала йому, що ми витратили гроші на непотрібну машинку.

У нас немає проблеми заходу в іграшковий магазин. Навіть якщо він знає, що у мене є гроші, він може щось попросити, я можу спокійно відмовити і скандалу не виникає. Але інколи я купую йогозабаганки :)

[rich-ka.livejournal.com]

дякую за мамський досвід, матиму на увазі.Картку краще з собою не брати.:)

[lada28.livejournal.com]

мені здається, що справа не лише в грошах.

тобто сто машинок чи ляльок це забагато, мені здається, що речі треба цінувати і їхня невелика кількість і те, що треба прикласти зусилля, щоб їх здобути - цьому допомагає
помічаю це і за собою - стараюся обмежувати свої покупки, не лише з фінансових міркувань, але й з ідеологічних

але не уявляю, як це пояснити дитині, щоб не травмувати при цьому. пояснювати, що є чудові машинки вдома, що іграшки - це з якоїсь нагоди, а не завжди, абощо

[rich-ka.livejournal.com]

тут ще такий момент, і забагато, бо не ціняться, і забагато, в сенсі забагато вражень.Тобто, має бути час,щоб нову іграшки вивчити, награтись нею, щось для себе зрозуміти.

[irengloria.livejournal.com]

Дитина все одно зіткнеться з браком грошей на якусь забаганку, тож треба привчати заздалегідь. Можливо, варто перед тим, як заходити в крамницю виділити певну суму, і запропонувати дитині вибрати, на що її витратити. Якщо ж вона претендує на щось дорожче, пояснити, що тоді не буде обіду і вечері - скоріш за все, дитина відмовиться від своєї примхи і разом з тим вчитиметься розподіляти гроші.

[rich-ka.livejournal.com]

на майбутнє собі запам"ятаю, зараз - не знаю, чи в два роки спрацює з сумою, це, швидше, для мами обмеження.:)

[smijana.livejournal.com]

Я би напевне сказала що "машинок вже є багато, а гроші потрібні на їжу і одяг, і татові треба купити теж подарунок, і бабусі, не лише тобі.. але якщо ти дуже хочеш саме цю мащинку, ми прийдемо в неділю, коли буде святковий день, і купимо тобі."
Бо ж може бути що то не забаганка, а саме ця річ дитині дуже (справді) потрібна..
в такому разі вона не забуде про це на завтра. А якщо забуде.. значить не дуже і треба було, і то справді "забаганка".
Крім того якщо часто купувати - може скластися типу звичка.. шопоголізм своєрідний, коли суть буде не у тому щоб потім гратися, а сам процес - "купити нове".
Так що краще купувати не часто.. але не вважати все підряд "забаганкою". Коротше кажучи, прислухатися до потреб маленької людини, і не уникати питання того що гроші потрібні на різні цілі і не є безмежним джерелом. якось так. )

[rich-ka.livejournal.com]

Дякую за поради, якраз я думаю, що це "шопоголізм", просто бажання купувати як новий вид діяльності. Бо бабуні і киці все купується радо, і пам"ятається, що киці треба її"ам", а бабуні - ліки від головного болю, а от машинки - забігти і тицьнути пальцем будь-куди, що впало в око.