Пам"ятаю запахи нашого буфету. Того, що в селі стоїть, у великій кімнаті.
Пам"ятаю, як роками розшифровувала, чим пахне.
Віск, прополіс, старі папери, серветки з вишитими рішельє кутиками, і ще щось, оце "щось" я упізнала тільки коли почала сама писати писанки, і у мене оселилась перша зіпсована писанка, - запах тухлих яєць, тих,що залишались після Провід на згадку.
Стільки яєць фарбувалось - вони ніколи не з"їдались усі, і одне чи два обов"язково клалось на буфет, як прикраса, відгомін давнього звичаю? колись було оберегом? стало прикрасою?
Пам"ятаю, як тішилась баба Надя моїми писанками, обов"язково брали собі одну-дві, і дивувалась, що кілька кольорів на яйці, розпитувала, як це у мене виходить.
А ще у буфеті були старі дідові папери, і між ними - грамоти часів Джулинської школи-інтернату, десь у третьмоу класі я їх знайшла, і мене дозволили робити з ними все,що хочу. І я робила.
Грамоти були декоровані вишивками учениць, дуже якісні роботи, бездоганна гладь, овальні і круглі серветки,які я припасовувала на постелі для своїх ляльок, обрізаючи краї з фестонами, щоб було рівненько.
Потім, вже старшою, я впізнавали візерунки зі старої книжки, саме вони були на тих серветках.
Зараз берегла б ті вишивки, вже не рвала б.
Але що за дивна ідея, берегти все? Час все одно не зупиниться, як не старайся .
Пам"ятаю, як роками розшифровувала, чим пахне.
Віск, прополіс, старі папери, серветки з вишитими рішельє кутиками, і ще щось, оце "щось" я упізнала тільки коли почала сама писати писанки, і у мене оселилась перша зіпсована писанка, - запах тухлих яєць, тих,що залишались після Провід на згадку.
Стільки яєць фарбувалось - вони ніколи не з"їдались усі, і одне чи два обов"язково клалось на буфет, як прикраса, відгомін давнього звичаю? колись було оберегом? стало прикрасою?
Пам"ятаю, як тішилась баба Надя моїми писанками, обов"язково брали собі одну-дві, і дивувалась, що кілька кольорів на яйці, розпитувала, як це у мене виходить.
А ще у буфеті були старі дідові папери, і між ними - грамоти часів Джулинської школи-інтернату, десь у третьмоу класі я їх знайшла, і мене дозволили робити з ними все,що хочу. І я робила.
Грамоти були декоровані вишивками учениць, дуже якісні роботи, бездоганна гладь, овальні і круглі серветки,які я припасовувала на постелі для своїх ляльок, обрізаючи краї з фестонами, щоб було рівненько.
Потім, вже старшою, я впізнавали візерунки зі старої книжки, саме вони були на тих серветках.
Зараз берегла б ті вишивки, вже не рвала б.
Але що за дивна ідея, берегти все? Час все одно не зупиниться, як не старайся .
no subject
Date: 2012-01-31 05:21 pm (UTC)no subject
Date: 2012-01-31 07:52 pm (UTC)no subject
Date: 2012-01-31 07:54 pm (UTC)п.с. це мій новий жж. я додала Вас:)
no subject
Date: 2012-01-31 08:09 pm (UTC)я вже додала, прочитала на фейсбуці.:)