rich_ka | Мефодик -читач.Знову

Період байдужості до книжок , схоже, минув, Мефодик знову зацікавився читанням. Його улюблені "книзі" тепер тягаються по хаті, і деякі серйозно постраждали. Днями одну "книзю" несли у ванну, купатись разом з машинкою. Мама врятувала, але пізно. "Книзя" добряче намокла, довелось з нею розпрощатись.
Інша тенденція - разом з "книзею" їсти цицю. Вилазити до мами, моститись біля циці, а потім бігти за "книзею", знову вилазити, знову моститись біля циці, а в руці тримати "книзю". Оце насолода, оце життя!
Мама, тобто я, завдяки Мефодику дізналась багато нового. Про черепашку Василину, кошенятко, якому приснилось, що воно тигр, і новий український переклад" В лесу родилась елочка", правда, тут мама іноді халтурить, коли Мефодик приносить їй новорічну "книзю" з вимогою почитати, мама завчено бурмоче "Ой в лісі, лісі темному", бо дуже вже новітній переклад її дратує. А малюнки - гарні!
А бабуня халтурить ще більше, у неї у всіх "книзях" читається один текст. Класика. Про кицю Муру, яка десь гуляє, поки дитина її шукає, кличе - не докличеться. Я кицю дуже розумію. Якщо та дитина хоч трохи схожа на Мефодика, то щоденне бігання по хаті, тримаючись за киціного хвоста, як за ходунки, будь -кого змусить сховатись, і вдавати, що не чуєш, як тебе кличуть.:)