Уроки музики-2
Aug. 26th, 2011 08:31 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
rich_kaВ радянській школі вчителі музики і малювання взагалі були рідкісним явищем,змінювались часто. Нагадую, що новатор-мучитель був у мене вже другим, а от найяскравішим був, здається, четвертий.
Четвертий – це вже у Вінниці, в ЗОШ № 11, неймовірна людина. Яким чином він залетів у Вінницю – досі не втямлю. Була в ньому якась столична розкутість, московська чи петербурзька, не київська, точно, бо він був абсолютно російськомовною людиною. До речі, це не заважало йому вчити дітей в українській школі. Вів у нас уроки музики одну чверть, на більше його не вистачило. Зараз розповім чому.
Не уявляю, чи була у нього хоча б якась педагогічна освіта і досвід роботи в школі. Ерудованість – була, вміння цікаво розповідати – так, майстерно грати на фортепіано – плюс, а ще він умів імпровізувати , просто на ходу складав віршики і тут же наспівував їх, сам собі акомпануючи. Такий вчитель – велике щастя для дітей, але діти цього не розуміли.
- Якщо ви будете сидіти тихо і уважно слухати, - домовлявся він з п»ятикласниками, - я в кінці уроку заграю вам мелодію з «Штірліца».
- Добре, - радісно погоджувався наш клас.
І багато ви бачили дітей, яких втримає у спокої перспектива послухати мелодію Таравердієва, навіть якщо вона з улюбленого фільму? Звичайно, хтось починав крутитись, хтось – перешіптуватись, вчитель дратувався, нагадував про обіцянку…марно. Є таке важливе вміння , без нього у школі нічого робити, називається – «тримати клас». Так от, цей вчитель зовсім не вмів тримати клас. Можливо, він раніше працював у філармонії? Розповідав про композиторів перед концертами?
Його уроки були дивовижними. Він сипав цитатами і мелодіями, вимагав,щоб ми записували. Я чесно те писала у зошит, щось на зразок «музику створює народ, а ми, композитори…». Якось на початку уроку не знайшлося журналу, і він тут же награв нам частівку :
Нам журнал не нужен вовсе
без него мы обойдемся
Так урок мы проведем
После звонка за журналом пойдем
Я ж, вражена здатністю людини щось вигадувати просто у нас на очах, теж записала цей текст в зошит. І ще один :
Я сегодня на уроках вел себя как партизан
Шесть часом меня пытали, ничего я на сказал.
Закінчилась його вчительська кар»єра несподівано. Якось він прийшов до нас у клас і оголосив, що сьогодні буде особливий урок, ленінський. Чому ленінський? Був квітень, приурочили до дня народження? Взагалі, в ту пору року, навесні, ленінські уроки не проводились, ними наче розпочинався навчальний рік, аж поки їх не змінили уроки миру, але наш вчитель музики вирішив інакше. Як поєднати урок музики і Леніна? В СРСР це робили легко, розповідали дітям про улюблені твори вождя світового пролетаріату, додавали цитати з Горького: «хорошую музыку долго слушать нельзя, хочеться гладить по головкам», плюс революційні пісні , яку-небудь «Варшав»янку»,– і урок готовий. Наш ерудований вчитель вирішив ще й особисто зіграти улюблені ленінські сонати Бетховена. Господи, який шанс для дітей, де ми чули ті сонати? 99% моїх однокласників, почувши класичну музику по радіо чи в телевізорі, одразу ж перемикали на інший канал (ха-ха, їх всього два було), або вимикали зовсім.
- Знов ці симфонії пілікають! Ненавиджу! – жалілась моя найкраща подружка Лариса.
А ту нам грають Апансіонату. Хто ж це витримає? ( Не впевнена, чи вірно написала назву сонати, а дядько Гугл на горбку, вже не побіжу:).
Словом, на ленінському уроці хлопці крутились, дівчатка перешіптувались, а я була, мабуть, єдиною дитиною в класі (окрім Леночки, що вчилась у музичній школі, в її родині точно слухали класичну музику, це той 1%, виключення з правил), яка хотіла,щоб цей дивний урок продовжувався.
Але вчитель не витримав першим. Він оголосив, що тепер всі дізнаються,що 5-Б зірвав ленінський урок, і, не дочекавшись дзвінка, вийшов з класу.
Більше ми його не бачили. Мабуть, зрозумів, що не зможе працювати з дітьми і пішов з школи.
Четвертий – це вже у Вінниці, в ЗОШ № 11, неймовірна людина. Яким чином він залетів у Вінницю – досі не втямлю. Була в ньому якась столична розкутість, московська чи петербурзька, не київська, точно, бо він був абсолютно російськомовною людиною. До речі, це не заважало йому вчити дітей в українській школі. Вів у нас уроки музики одну чверть, на більше його не вистачило. Зараз розповім чому.
Не уявляю, чи була у нього хоча б якась педагогічна освіта і досвід роботи в школі. Ерудованість – була, вміння цікаво розповідати – так, майстерно грати на фортепіано – плюс, а ще він умів імпровізувати , просто на ходу складав віршики і тут же наспівував їх, сам собі акомпануючи. Такий вчитель – велике щастя для дітей, але діти цього не розуміли.
- Якщо ви будете сидіти тихо і уважно слухати, - домовлявся він з п»ятикласниками, - я в кінці уроку заграю вам мелодію з «Штірліца».
- Добре, - радісно погоджувався наш клас.
І багато ви бачили дітей, яких втримає у спокої перспектива послухати мелодію Таравердієва, навіть якщо вона з улюбленого фільму? Звичайно, хтось починав крутитись, хтось – перешіптуватись, вчитель дратувався, нагадував про обіцянку…марно. Є таке важливе вміння , без нього у школі нічого робити, називається – «тримати клас». Так от, цей вчитель зовсім не вмів тримати клас. Можливо, він раніше працював у філармонії? Розповідав про композиторів перед концертами?
Його уроки були дивовижними. Він сипав цитатами і мелодіями, вимагав,щоб ми записували. Я чесно те писала у зошит, щось на зразок «музику створює народ, а ми, композитори…». Якось на початку уроку не знайшлося журналу, і він тут же награв нам частівку :
Нам журнал не нужен вовсе
без него мы обойдемся
Так урок мы проведем
После звонка за журналом пойдем
Я ж, вражена здатністю людини щось вигадувати просто у нас на очах, теж записала цей текст в зошит. І ще один :
Я сегодня на уроках вел себя как партизан
Шесть часом меня пытали, ничего я на сказал.
Закінчилась його вчительська кар»єра несподівано. Якось він прийшов до нас у клас і оголосив, що сьогодні буде особливий урок, ленінський. Чому ленінський? Був квітень, приурочили до дня народження? Взагалі, в ту пору року, навесні, ленінські уроки не проводились, ними наче розпочинався навчальний рік, аж поки їх не змінили уроки миру, але наш вчитель музики вирішив інакше. Як поєднати урок музики і Леніна? В СРСР це робили легко, розповідали дітям про улюблені твори вождя світового пролетаріату, додавали цитати з Горького: «хорошую музыку долго слушать нельзя, хочеться гладить по головкам», плюс революційні пісні , яку-небудь «Варшав»янку»,– і урок готовий. Наш ерудований вчитель вирішив ще й особисто зіграти улюблені ленінські сонати Бетховена. Господи, який шанс для дітей, де ми чули ті сонати? 99% моїх однокласників, почувши класичну музику по радіо чи в телевізорі, одразу ж перемикали на інший канал (ха-ха, їх всього два було), або вимикали зовсім.
- Знов ці симфонії пілікають! Ненавиджу! – жалілась моя найкраща подружка Лариса.
А ту нам грають Апансіонату. Хто ж це витримає? ( Не впевнена, чи вірно написала назву сонати, а дядько Гугл на горбку, вже не побіжу:).
Словом, на ленінському уроці хлопці крутились, дівчатка перешіптувались, а я була, мабуть, єдиною дитиною в класі (окрім Леночки, що вчилась у музичній школі, в її родині точно слухали класичну музику, це той 1%, виключення з правил), яка хотіла,щоб цей дивний урок продовжувався.
Але вчитель не витримав першим. Він оголосив, що тепер всі дізнаються,що 5-Б зірвав ленінський урок, і, не дочекавшись дзвінка, вийшов з класу.
Більше ми його не бачили. Мабуть, зрозумів, що не зможе працювати з дітьми і пішов з школи.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2011-08-26 06:42 am (UTC)Навчання мистецтву взагалі має бути профільним нмд тільки для дітей, які того хочуть. Середня школа взагалі вбиває особистість, а вже мистецьку і поготів. Важко бути однією людиною, яка любить Бетховена серед кхм 99%.
no subject
Date: 2011-08-26 07:58 am (UTC)Профільна школа - дійсно вихід.
no subject
Date: 2011-08-26 01:20 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-28 05:15 am (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 05:08 pm (UTC)На багато речей, до яких я доросла аж в універі, в школі я думала "ну й маразм".
no subject
Date: 2011-08-26 05:22 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 06:28 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 07:22 am (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 08:03 am (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 08:51 am (UTC)Я люблю класику, але мене деякі вважають дурненькою через це.Мовляв,що ти таке дурне слухаєш.
no subject
Date: 2011-08-26 04:14 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 05:37 pm (UTC)як Мефодик? Як в селі вам відпочивається?))
no subject
Date: 2011-08-27 06:40 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 05:11 pm (UTC)І діло тут не в "сучасних дітях", просто так завжди було і буде - хтось любить класичну музику, хтось - попсу. Але є певні речі (в даному випадку - класична музика), які людина пізнає в старшому віці - ті ж Моцарт з Бетховеном. Це як книжки - є діти, які розуміють, там, наприклад, Екзюпері в 8 класі, а є люди, які доростають вже в 20-25 років. А є ще хтось, хто на додачу до "Планети людей" читає Бегбедера, який мені персонально видається позбавленим будь-якої цінності.
no subject
Date: 2011-08-26 01:33 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 04:10 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 03:28 pm (UTC)він пішов в школу, а там творчості мало місця :(
no subject
Date: 2011-08-26 04:13 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 04:20 pm (UTC)важке життя було тоді в творчих людей.
no subject
Date: 2011-08-26 05:41 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-27 06:42 pm (UTC)