КІМНАТА З СВІТЛОЮ ФІРАНКОЮ НА ВІКНІ

Ну от, хотіла написати ще про свою бабу. Моя баба - вона книжки не дуже шанувала. Книжки - то відпочинок, свято... А в будень - робота є, якщо пороблена хатня - рукоділля. А хто сидить ввечері і руки вільні - той належить до ДІДОВОДІВ (тих,хто водить дідів-жебраків).У тієї людини - КОЖЕН ВЕЧІР - СВЯТИЙ ВЕЧІР, і ,словом, пропаща та людина. Тому моя любов до читання бабі не дуже була до душі... Вона з тим мирилась, час все-таки інший, дітям треба в школі вчитись, але вишивати - правильніше... І от ця баба, яка не любила моє читання, одного разу подарувала мені на Новий рік книжку ! О! З біло-синьо-голубою обкладинкою. І намальованими крилами. Книжка підписана нерівним бабиним почерком, набутим у сільській чотирикласній школі. Я підпис недавно помітила, коли знайшла її нагорі у старій бібліотеці. Ми туди два роки тому повивозили різні непотрібні книжки. І цю вивезли. З моїй ім"ям на форзаці, написаним нерівним бабиним почерком... ( Читати далі )