rich_ka | Подорожнє божевілля

Коли збираєшся в подорож, та ще й за кордон, маєш шанс заразитись рідкісною хворобою - "подорожнім божевіллям". Це такий вірус, який розмножується у мозку і начиняє голову людини найнеймовірнішими думками, одна страшніше другої. За останні тижні я не раз бачила в людях ознаки цього вірусу."А чи будуть годувати в літаку?", " чи вистачить нам грошей", "скільки брати сала", "мені не дадуть візу", "не пустять через кордон", "митники конфіскують цукерки".

Потрапивши в чужу країну, вірус активізується. Саме він змусив двох наших супутників взяти з собою на вокзал ключі від готельних номерів. Просто забули віддати.

А потім всі накупили чеського пива, і,що ви собі думаєте, в останній вечір знайшлися люди, які на повному серйозі розмірковували, чи пропустить це пиво українська митниця!

Але найцікавіше було вранці.

Зібрались, сіли в таксі, приїхали в аеропорт . Прага, до рейсу на Україну ще дві години. Тут народ згадує, що десь забув відеокамеру. З касетами. А основним завданням нашої поїздки якраз і були зйомки.
І почалось. "Я тобі казав, взяти камеру.", "Ні, ти такого не казав", "А коли ви бачили її в останній раз" іт.д.

Філіал вінницької лікарні ім.Ющенка плавно перемістився в Прагу. Поки дзвонили празьким колегам і просили з"їздити в готель, я помітила знайому вивіску. "Старбакс". Культова американська кав"ярня. В Україні поки що відсутня. А присутня в "Диявол носить Прада".

І що, я могла не спробувати бодай чогось з цього культового місця? Через якусь камеру?
Ніколи.

Словом, залишили ми ( я і Софійка) людей шукати камеру, а самі пішли в "Старбакс". Взяли там чай для мене, капучіно для бідолашного відповідального за камеру (треба ж йому втішитись) і пішли гуляти аеропортом. Розмовляючи про неспішність життя і шкідливий вплив стресу на здоров"я.
А коли повернулись до нашої групи, камера вже знайшлася. Якраз перед початком посадки її встигли привезти в аеропорт.

Висновок: якщо заразишся подорожнім божевіллям, піди випий кави. Попустить.