"Маруся"

[rich_ka]

Вчора мені подарували "Марусю" Марка Вовчка. Виявляється, видано за підтримки Вінницької ОДА. Передмова Анатолія Подолинного.В передмові про Василя Доманицького, і дужо гарно в останньому абзаці:"Дві Марусі маємо, дві неперевершені приклади високої любові до України, дві легендарні козачки-патріотки, незабутньо втілені у повісті Марка Вовчка "Маруся" та у віршованому романі Ліни Костенко."
А я все про своє: навіщо було Марусю вбивати? Хіба не могла Марко Вовчок вигадати інший кінець ніж отака нагла смерть дитини? Ну що за несправедливість!
Не можу я такі книжки читати, в яких дітей вбивають татари просто так, заради хустки червоної, майже заради спортивного інтересу.Та взяв би вже її в полон, чи що...
І не подобається мені, що " червону хустину взяли, а тіло вбитої дівчинки залишив селянин "і пішов далі своєю дорогою". Звичайно, державна справа понад усе, але чи потрібна така держава?
Це я до того, що в 2002 році розмовляла з однією упівкою, навіть статтю про неї писала, і от запитала:"Пані Катерино, Ви боролись за незалежну Україну, а зараз Ви відчуваєте, що живете саме в такій країні?"
Вгадайте, що я почула у відповідь.

Comments

офф

[markiza-d-s.livejournal.com]

япоучила открытку!!! спасибо!!

Re: офф

[rich-ka.livejournal.com]

На здоров"я! Хай все буде добре, і у вас, і у всій Москві.:)

[tin-tina.livejournal.com]

Я дуже рада, що у Вас тепер є своя "Маруся". Матиму тепер з ким її обговорювати!
Хіба не могла Марко Вовчок вигадати інший кінець ніж отака нагла смерть дитини?
Хіба не міг Шекспір пощадити свою Джульєтту? А вона ж була не дуже старша від Марусі!

[panivzdu.livejournal.com]

ну але ж смерть Джульєтти, хоч і трагічна, проте красива. Ну, типу, художньо виправдана. А смерть Марусі виглядає на якесь гоніво) Нє? Мені - так.

[tin-tina.livejournal.com]

Мені - ні. Мені саме смерть Ромео і Джульєтти виглядає як наслідок трагічного непорозуміння, а смерть Марусі - свідома самопожертва. Це ледь не з перших сторінок підкреслюється.

[rich-ka.livejournal.com]

Для мене - Джульєтта чужа, а Маруся своя, свою жалко більше.
Ще це виглядає як національний міф: як не борись і не старайся, за 5 кроків до мети вб"є татарин.І нізАщо.

[tin-tina.livejournal.com]

А червона хустка? Вона її передала.
Твори подібного жанру вимагають драматизації. Якби Маруся спокійно повернулася додому і дожила до пізньої старості в оточенні внуків та правнуків, то не була б героїнею. Як і Жанна д'Арк, коли б їй вдалося втекти чи виправдатися на процесі.

[rich-ka.livejournal.com]

В мене така думка промайнула - існувала реальна Маруся і її вбив татарин, а письменниця описала все те.Чула легенду, і не змогла від неї відійти.
Якщо чесно , я не розумію як люди в той час жили, з тими татарськими набігами, з тими постійними войнами і військовими чварами. Яка психіка це витримає?

[tin-tina.livejournal.com]

Це героїчна епоха. Інші цінності, світогляд... все інше. Жили, створили непогану систему освіти. Можливо, у чомусь і людяніші були, аніж народжені в мирні часи.