rich_ka | Весна 2015

В хаті діда Михаля тепер нові люди живуть, сім"я з трьома дітьми. Такі зміни в нашому яру.
Сусід допомагає розрівнювати кротовини на траві, і гукає мене:
- Оксано, та кидайте ті гілки, я потім заберу.

Я обрізаю яблуні.
Мені дивно, що хтось з того кутка каже мені "Оксано", і на Ви.
З того кутка мене ніхто так не називав.
Там все жили старші родичі.
А тепер - чужі люди, молодші за мене.

Наше сільське життя поволі налагоджується. Вперше за час Мефодіного життя обрізали дерева.
Аж смішно.
Але з Мефодею навесні в село не дуже рушиш, бо ночувати в холодній хаті. І бабуню саму в місті не залишиш, з її інфарктами. І мене саму в село не випустять, з тих же причин.
От нарешті Мефодя підріс. А бабуня одужала рівно настільки, щоб поїхати на два дні в село.

І ми обрізали яблуні.
А ще не взяли модем і я прожила два дні без інтернету.
Я пиляла, пиляла, пиляла.
Гілки, кущі,і трішки стобурів.
А потім прийшла Лара і сказала, що дерева виглядають як зовсім необрізані, і якби не купа гілок, то вона б не повірила б, що хтось їх обрізав.:)
Бо в них саме такий вигляд, щоб поговорити про корисність обрізки.