(no subject)

Втомилась я від технічної теми. Вчора нарешті замінили люстру у спальні. Нова - така простенька, але враховуючи, що стара була без кількох деталей (загубились під час ремонту), заміна вдала. Але от морока, сьогодні майстер ремонтував кран для пралки, а він у нас на всі руки, і люстри, і крани, і я його попросила ще подивитись люстру зв ентилятором у залі. Там два патрони лампочок не бачили, давно вже не бачили. Це була моя стратегічна помилка. Бо майстер таких люстр теж не бачив. Досі. Тобто бачив, але не ремонтував. Патрони він замінив, ті, що перегоріли. Потім виявилось, що плафони не однакові, один не налазить на патрон, за десять років люстрового життя патрони стали більшими , чи що, в процесі підгонки плафон розбився. Вже після того, як майстер пішов, я ввіммнула режим вентиляторний, і що ж?А нічого. Ніяких трьох швидкостей не залишилось. Тільки одна і та ледь-ледь. Тобто, в процесі ремонту патронів постраждав вентилятор. Ну і я ще розбила одна лампочку. Нову економну. Але це вже дрібниці, про які не варто згадувати.
Як людина, яка за минулий місяць ремонтувала пралку, телевізор , нетбук  і що там ще ? Невже все? А,  ще крани у ванній і на кухні. На кухні - двічі, бо спочатку там міняли прокладки, а потім, коли жеківський майстер пішов, виявилось, що кран туди-сюди ходить за першим порухом руки. Сьогодні інший майстер, той, що люстру зламав, його підкрутив. На ліцо - майже розруха. Я одного не збагну, чому холодильник, який служив моїм батькам  з середини семидесятих до 2006 року, вірно служив, не ламався, так от , чому холодильник, куплений мною в 2006, ремонтували вже три рази? А ще ми часто пралку ремонтуємо. То монетку в штанах забудемо, то ще якусь приключку вигадаємо. От цього разу мама її погано захлопнула. І запустила. В результаті 200 гривень за розклинення дверець, і ще стільки - за пасок, порваний у результаті запуска з заклиненими дверцями. Мамі я про пасок не казала, бо вона і так переживає.
Але що сталося з цим світом? Пралка у нас стара, але крани , крани ми міняли в  2009. Яким це боком вони всі примудрились протікати через три роки? І чи не міг би працьовитий китайський народ працювати повільніше і якісніше?

А ще - я  задовбалась вибирати. От шукала ноутбук, і це ж капець, що робиться. Чому стільки моделей? Це нормально? Для нормальних людей? Щоб обрати будь-яку технічну мудрагель треба спеціальні курси по ній проходити.
Голова пухне від планшетів і читалок. А мама категорично відмовилась від планшету. Сказала, що все одно мене замучить запитаннями, що так і куди. Ну в цьому вона права. Просто тижнів два тому дзвонила добродійка Петрунька, чи Петруньчин брат? Я щось не втямила. Але добре чула, у мама професійний вчительський голос, вона по телефону так кричить, що не слухати просто неможливо.Так от, я добре чула, як мама комусь прокричала, що їй мають купити планшет. І що Забужко нам не родичка, Мефодя випадко потрапив на її сторінку. Я її прямо запитала, якщо ти проти планшету, нащо ти Петруньчиному братові казала, що тобі його мають купити. "А так, для понтів, " - відповідає моя мама. Чесно, я навіть не знала, що вона вміє такі слова вживати.