(no subject)

От сиджу я, думаю, чи спати йти чи ще щось поробити, і раптом  піднімаю голову від монітора і бачу. Бачу стіну.Ага, на стіні у мене календар з гарними фотками вінницьких вулиць. І що я бачу? 20 чи там 21грудня вже ось з понеділка. А у мене ще жодної свічки не куплено.
Ми тут з мамою ведемо дебати. Мама бідкається, що у неї пенсія 21, а могла б до кінця світу потратити. А я пропоную Мефоді іграшок накупити побільше, в мазакеї якраз 40% знижки на все, ну після кінця світу невідомо, чи знижки в мазакеї залишаться  і як надовго. То ж ми сьогодні з Мефодею вибрались на ті знижки подивитись, і що ви думаєте? Не ми одні вирішили іграшки купувати. Бо ні швидкої допомоги, ні екскаватора жовтого вже не було. Звичайно, на цю погоду якраз швидкі і екскаватори найбільше потрібні.Особливо з 40% знижкою. Замети розгрібати.
Зате Мефодя погрався всім, що там ще залишалось. Я спробувала схилити його на купівлю літака, але безуспішно.Дитина розуміла, що погода сьогодні нельотна. Тому додому ми прийшли з малюсенькою гойдалкою і  двома дітками, що в тій гойдалці гойдаються по черзі.До гойдалки давалась гірка і щось схоже на човника. Такий маленький дитячий майданчик. Бабуні я пояснила, що це найдешевша іграшка у магазині, і якимось дивом Мефодя вибрав саме її. Доки вклався спати, в гойдалці погодались ще лялька-бабуня-водій і лялька-листоноша.