(no subject)

Повернувшись до міського інтернету я поволі згадую, що в ЖЖ можна ще й писати, а не тільки читати.Мефодик на диво спокійно доїхав до міста, не плакав і не впирався, потім щасливий бігав по квартирі і кожну іграшку сприймав як нову. Я колись читала, що для маленьких дітей потрібна рутина, але,здається, зміни і новизна їм теж потрібні. Ми 6 місяців просиділи на одному дитячому майданчику, місяць - в сільській садибі з полуницями і вишнями, конячками і коровками, і от - знову повернутись у місто мені приємно. Аби тільки спека вгамувалась.
Я не люблю пакуватись і переїжджати. Якби вигадали такий пристій, що заплющити очі у селі, а прокинутись вже в місті, щоб не збирати речі, сумувати, що липа відцвіте, а Йона здичавіє, згадувати тисячі справ, які можна було б переробити, і саме тут, і от - мусимо їхати.