(no subject)

[rich_ka]

Повернувшись до міського інтернету я поволі згадую, що в ЖЖ можна ще й писати, а не тільки читати.Мефодик на диво спокійно доїхав до міста, не плакав і не впирався, потім щасливий бігав по квартирі і кожну іграшку сприймав як нову. Я колись читала, що для маленьких дітей потрібна рутина, але,здається, зміни і новизна їм теж потрібні. Ми 6 місяців просиділи на одному дитячому майданчику, місяць - в сільській садибі з полуницями і вишнями, конячками і коровками, і от - знову повернутись у місто мені приємно. Аби тільки спека вгамувалась.
Я не люблю пакуватись і переїжджати. Якби вигадали такий пристій, що заплющити очі у селі, а прокинутись вже в місті, щоб не збирати речі, сумувати, що липа відцвіте, а Йона здичавіє, згадувати тисячі справ, які можна було б переробити, і саме тут, і от - мусимо їхати.

Comments

[pretorya.livejournal.com]

оцк я теж часом думаю про ковер-самолет. Щоб сісти і тільки раз - ти вдома. Завжди згадую, коли десь у гостях, а треба вертатися додому,а дорога довга одразу

[rich-ka.livejournal.com]

і останні 5 кілометрів\10 хвилин чомусь найдовші.:)

[tin-tina.livejournal.com]

З поверненням! А Йонині хроніки щось давно не продовжувалися, як там її справи?
Мефодик, либонь, підріс?

[rich-ka.livejournal.com]

Йона як правдива амазонка полює цілодобово, а коли не полює, то ховається від Мефодика. А я набрала стільки всякої роботи,що й писати ніколи, при сільському інтернеті, і хоч це вже в хаті, не на городі, але поки з третього разу підключишся, потім ще два рази , потім знову кожен сайт окремо клацнеш - і вже нічого писати не хочеться.:)

[tin-tina.livejournal.com]

Розумію, мені теж таке трапляється. ну нічого, зате Ви й Мефодик гарно відпочили, набралися свіжих вражень, і тепер, зі свіжими силами й міським інтернетом, переробите все дочиста!