Роздуми біля каструлі

Десь на початку 90-х Дарія Цвек зробила спробу видати щоденне меню, окремо на кожен місяць, називалась ця кулінарна збірка « В будні і на свята», якось так. Я її купила і була страшенно розчарована, одні і ті ж складнки, лише відміна – там три яйця, 100 г масла, тут 2 яйця 200 г масла, але в першому варіанті – кекс буденний, а у другому – пиріг новорічний.Уявляю, як важко було пані Дарії , після всіх тих тортів з мигдалю гіркого і солодкого часів її юності витворювати оті страви на основі радянського споживчого кошика, такого вбогого і на продукти, і на приправи.
Так от, тоді я собі думала, ну що ще можна вигадати в кулінарії, що? Три яйця, стакан цукру – і варіації з начинкою, там варення, тут сметана.
А потім почала дивитись Юлію Висоцьку, читати кулінарних мандрівників, ЖЖ і кулінарні блоги…. Лавандове печиво, бретонський пиріг, сбризолона, пасторський пиріг… Навіть банальні макарони у нас тепер називаються паста, і поливаються оливковою олією ! А в пакетику біля плити - морська сіль, і я давно підтримую всесвітню змову проти соди купівлею порошків для печива.
На городі ось-ось зацвіте лаванда.
А був же час, коли я думала, що .. все марнота, і немає нічого нового під сонцем.
Принаймні, в кулінарії.