А у нашому садку - коти і миші

От ми і в селі. Мефодя не плановано заснув, а сонце – не плановано, як на третє травня, пече, зате я маю інтернет в хаті, і традиційну втому, з якої все ще планую якось вибратись. Йона спить, вночі у неї лови, а я не співчуваю і не підтримую кицю, після першої ж появи миші на ліжку о третій годині ночі акуратно закрила кватирку на гачок і не реагую на жодні «впустіть мене, бо тут холодно». По-перше, ніякого холоду, навіть вночі, по-друге, миша в зубах і «холодно» якось не поєднуються, від холоду зуби цокотять, і мишу аж ніяк не втримаєш, а по-третє, персональне вікно в дубовій кімнаті завжди готове впустити кицю, то навіщо ці театральні сцени з жалібним нявканням і благальними жестами? Можна обійти хату і зайти від садка, і жодних проблем, ліжок-диванів купа, грійся, скільки влізе. Ні, їй глядачі потрібні, нецікаво киці їсти\гратись з мишкою самій, треба гуртом.
Тим, хто цікавиться стерилізацією, повідомляю, що процес завершено, мисливський інстинкт не постраждав, постраждав Сірко та інші коти, які сподівались на шури і мури, а отримали дулю з маком . Не знаю, про що там вони говорили між собою, але я від того ґвалту хапалась за серце, а Мефодик навіть заплакав. Бабуня не витримала і з криком «ану геть, збоченці» вигнала давніх коханців на дрова. Потім, як завжди, Сірко з»їв Йонин обід і вечерю, а я викинула з хати чергову бідолашну мишку. Все як звично.
Мефодя в селі теж освоївся. Призначив себе старшим по городньо-садковим роботам, другим береться за граблі, сапу, лопату, сокиру, серпа (залежно від ситуації), от варто комусь того серпа в руки взяти, як Мефоді теж треба рубати,копати,загортати. Саме тим серпом. А ще - поливати. Поливати – це святе, а ще – виливати воду з усього підряд, от тільки хто води у відро чи миску набере – Мефодя зразу ж виливає.
Плитку склокерамічну ми купили, а антену інтернетну – подарував брат,зовсім несподівано, я антенні гроші витратила на плитку,і морально готувалась сидіти на горбку під вишнями, і тут сталося диво, Сергій купив антену, і навіть провів її в хату, морочився цілісінький день, до речі, я не знаю, чи сама вдолала таке, якось я інакше собі уявляла ту антену, вона ж як телевізійна, але потім виявилось, що мій модем з нею не сумісний, словом, мені ще й модем залишили, і в інтернетному плані життя прекрасне, швидкість непогана, жж читати можна, а серіали дивитись – все одно не вийде, економний тарифний план у нас.
Плитка – непогана, готує швидко, але в інструкції написано, що треба посуд з рівним дном (продавчиня в магазині запевняла, що все підходить), і щоб діаметр посуду співпадав з покриттям склокерамічним, ну ми зайвих експериментів не проводимо, знайшли підходящу каструлю, і в ній все варимо.