Де ти? Хто там?

Ці дві фрази Мефодик вичив в 10 місяців і досі вони вони є основними в його мові. З різними інтонаціями "де ти" може означати "добрий день", "до побачення", "мамо,дивись, он Діма!"," як справи?" , ну і далі, наскільки вистачить натхнення.
Сьогодні, поки він спав, я зібрала конструкторські деталі (багато дрібненьких різнокольорових) і тихцем сховала в диван. Думала, що дитина не помітить, бо, якщо чесно, він не дуже тим конструктором грається, а якщо зовсім чесно, то основне призначення цих кольорових деталей - посипати Ельфу, після того, як киця вкладається у кузов іграшкової вантажівки . Мефодик чомусь переконаний, що насипані зверху кольорові брусочки Ельфу тішать і звеселяють.
А мене вони точно не тішать, це якесь стихійне лихо, ці брусочки, і , головне, вони всюди. У ванні, на кухні, на столі і під столом, в найнесподіваніших місцях; тиждень тому я разом з нетбуком витягла їх зі своєї сумки якраз перед лекцією . Тема:"написання проекту" . Аудиторія - сільські голови. Лектор - затуркана мама з іграшковими брусочками.
То ви розумієте, чому я час від часу ховаю це лихо-щастя в диван.
В більшості випадків Мефодик про конструктор забуває, не помічає його зникнення.А сьогодні - помітив. Встав, зайшов у кімнату - а на підлозі підозріло чисто. "Так я і знав!" -подумав Мефодик, і примовляючи "де-ти-де-ти-де-ти-де-ти-де" давай ходити по кімнаті, від столу до дивану.Шукати конструктор. Це у нього гра така, притворитись, що шукає, насправді він знає, де я сховала конструктор\кицю\пульт від телевізора\бабусині окуляри. Але погратись - це святе.
Досхочу надекавшись, Мефодик вирішив, що вже досить, скомандував мені "де ти" і тицьнув долонькою у диван.
Довелось піднімати диван і витягати торбу з конструктором.:)
Радісне "ти де!", що на цей раз означало " знайшов", ознаменувало початок нової ери в моєу житті. Детальки по одній діставались з торби, і клались в диван.
Наступну годину мама тренувалась у підніманні\опусканні дивану по команді Мефодика.
Після кожної детальки.
В перервах між опусканням\підійманням Йона примудрилась залізти у диван і заховатись у самому куточку.Мефодик вимагав її там залишити, але я не погодилась і витягла котяку за лапу.
- Де ти? - привітав Мефодик кицю.
- Няв,- буркнула Йона, що означало " ви дасте мені поспати, врешті-решт, чи ні".
- Ти де? - відповів Мефодик, і це мало б щось означати, і ви б точно зрозуміли б, що, якби я переклала, але я втомилась перекладати цих двох чудів, тлумачити їх нявкання і "тидекання" світові, то ж здогадайтесь самі, про що мова, а я пішла спати.
Спи, мій маленький, цить, і Йона сіренька спить.