День жовтих кульок

був у нас сьогодні.
Мефодик мав аж три жовтих кульки.
Спочатку ми поїхали отримати гроші за лекції, і по дорозі додому зайшли в Макдональдз, мама захотіла капуччіно, а Мефодик - кульку. Поки я пила каву, згадуючи старі добрі часи, Мефодик сидів на плетеному стільці , махав кулькою і сміявся.
Кулька лопла у трамваї. Я подумала, що це аварія, а тітонька позаду нас одразу здогадалась в чому справа.
Мефодик зовсім не розстроївся, адже замість кульки у нього залишилась чудова паличка з жовтою китичкою.

А потім, коли вони гуляли з бабунею на майданчику, хтось подарував Мефодику аж дві кульки. І знову - жовті. Мабуть, чергова рекламна акція від дитячого магазину, роздача кульок. Одна лопнула майже зразу, а другою Мефодик гарно грався. кидав, кулька летіла куди хотіла, а я - ловила як могла. Найбільше Мефодику подобалось як мама ловить кульку, мамі - теж подобалось ловити.

Тут приходить Діма з татом, а у нас - жовта кулька. Діма одразу ж до кульки руки простягнув, Мефодик не давав, але ж негарно з друзями не ділитись. Словом, третя кулька лопнула у Діми в руках, бідолашка навіть заплакав.
А ми пішли додому.
Доля дала нам три кульки сьогодні, і всі лопнули.
Або інакше.
Доля дала нам три кульки і ми всі використали за призначенням!