Ничего,ничего, ничего...

така пісенька з фільму "Бумбараш", хто пам"ятає? Оце я її собі співаю. Маю купу подарунків, майже одужану застуду, четверо кОтів і традиційно хвору маму, на цей раз запалення нирок з високою температурою. Мама в паніці, роздає останні вказівки, майже заповіт. Бере з мене обіцянку:
- Через кілька років купиш Мефодику собаку.
Я пробую протестувати:
- Сама і купиш, базар у нас близько.
Мама сумно:
- Я не доживу.
Ох, треба дійсно собаку купити. До Йони і кОтів, якраз не вистачає веселого цюці, щоб водив нашу бабуню щоранку на прогулянку і терпляче вислуховував бабські наради в дворі.:)

А так - все чудово, Наташа подарувала мені записник Яни Франк, і я тепер буду випробовувати різні ідеї тайм-менеджменту, вести хронометраж , планувати - це те,що я люблю, такі експерименти над собою, і ще у мене дві книжки нових - від Сонячної Львенки, вірші і різдвяна історія, а ще - фентазі з Книжкового клубу.
І у мене купа роботи. Купа.
Наступний тиждень такий буде, робочий.
Запланую собі вільну часинку на листівки.