(no subject)

Десь о 5 ранку я зрозуміла, що не так з дитиною: у нього температура. А що термометр на стадії лікування бабусі зіпсувався, то тільки о 9 ранку визначили, що вже 37,6. Викликали лікаря і стали читати поради від Комаровського. Провітрили кімнату, тепло вдягнулись, пили воду і мамине молочко, час від часу нили, так, що мама з бабусею за серце брались, бо нили не голосно, а тихенько і жалібно.
Хамовита лікарка, інакше не охарактеризуєш,я розумію, що багато викликів, а наша дільниця - не її, але ... є якійсь норми ввічливості, з"явилась в обід.
Поставила діагноз - інфекція на фоні зубів, які наче ріжуться. Де вона їх побачила? Тільки запитала, чи багато слинявить дитина. А горло, каже, червоне.
Виписала нам афлубін, септефріл і щось в носа капати.
Об"єднаним фронтом напоїли Мефодика липовим чаєм, запхали четвертинку септефрілу, заколисали в колясі - і до вечора дитині, тьху,тьху - полегшало.
Зате в бабусі, як виявилось з новим термометром, всі 38 градусів.

Це називається - повний шпиталь.