Як ми з Ганкою кулінарили в польових умовах

Сидимо в селі, свіже повітря, городина і ягоди достигають, а все одно хочеться чогось добренького-солоденького. Можна обійтись магазинним печивом, та в наших польових умовах коперація працює дві години на день, і вибір там, самі розумієте, а вже якість тих продуктів... Ще минулого року я зорганізувалась і купила спеціально для села електричну духовку. Такий агрегат, що гріється і зверху, і знизу, а ще можна регулювати температуру. Зопалу я вирішила пекти в ній різні екзотичні пироги і тістечка. Але духовка мала свій норов, моркв"яний пиріг не пропікся, манний - підгорів, а конвертики з листкового тіста так і не піднялись. Врешті я здалась і перейшла на найпростіші, перевірені часом рецепти. Серед них мій улюблений яблучний пиріг-шарлотка:3 яйця, стакан цукру, стакан муки, сода-розпушувач і яблука. Ним і почався цьогорічний сезон. Бо коли маєш в льоху ящик яблук, а на вулиці вже травень, якось незручно не пекти яблучний пиріг.
Але Ганка сказала:"Тьотю, а не можна спекти той пиріг без яблук ?" Я погодилась, за умови творчої Ганчиної допомоги. Ми взяли 4 яйця, відділили жовтки від білків, збили перші і другі з 100 г цукру (щоб тісто не було занадто солодким) і перемішали це все з стаканом муки, попередньо додавши дві столові ложки розпушувача для тіста.
Результат смакував усім, особливо Йоні, які десь під ранок знайшла на столі шматочок і нахабно обгризла.
Натхненна результатом Ганка забажала пекти пиріг без яблук щодня, і на п’ятий день я зрозуміла, що всім серцем хочу змін. Приївся мені цей бісквіт.
- Може, додамо какао і буде пиріг шоколадний?
Ганка погодилась. Ми знову взяли 4 яйця, відділили жовтки від білків, збили перші і другі з 100 г цукру, а потім додали в стакан муки три столові ложки какао, пів чайної ложки меленого імбиру(що було, те і додавали), дві столові ложки розпушувача і все це гарненько перемішали білками і жовтками.
Вийшло смачно, і 100 г цукру було досить. Ганка ввійшла в роль уважної господині і тепер щодня пригощала подружок шоколадним пирогом. Йона традиційно обгризали те, що залишалось на ранок (якщо ми забували сховати його в недосяжне місце).
Настали спекотні дні. Вночі мені не спалось і я подумала, як би ще урізноманітнити наш пиріг. І придумала! Ми зробили його двоколірним, таким собі чорно-білим. Взяли 4 яйця, відділили жовтки від білків, збили перші і другі з 100 г цукру, перемішали з стаканом муки, попередньо додавши в нього 2 столові ложки розпушувача. Тісто поділили на дві частини, в одну всипали три столові ложки какао і тісто стало настільки густе, що довелось додати ще одне яйце, а другу залишили недоторканою. Ганка відповідала за шоколадну частину, я за світлу. Викладали ложками, так, щоб вийшла квіточка, в центрі - світла плямка, а далі - пелюстки світлого тіста, а між ними - заливали шоколадне. Вийшло дуже гарно, я навіть хотіла сфотографувати, але Йона... Йона мирно спала біля мене, поки пиріг стиг на духовці, а потім, я й не зчулась, як вона опинилась біля духовки і над’їла ще не сфотографований шедевр!
А тепер скажіть мені, хто в нашій хаті господиня?

Родинні зв"язки

- Тьотю, - запитує Ганка, - чому ви називаєте Риндю Йониним братом? Риндя - мій брат, а Йона - моя доця, то він їй дядько.
- Розумієш, він їй брат по розуму, в сенсі - з однієї планети прибули.

Післявесільне:Йонина дієта

Хто там казав, що кохання робить гарним будь-кого? Хто стверджував, що наречена на весіллі завжди прекрасна? Той не бачив нашу Йону по кількох днях весільної церемонії!
Вона, бідолашка, схудла, змучилась, і, на перший погляд, навіть зменшилась у розмірах. Виглядала на фоні вгодованих наречених як бідна родичка. Особливо постраждало обличчя, майже тижневе недоїдання і недосипання додало Йониній пиці прикрого косметичного дефекту, названого в народі "морда клинцем".
- От що з тобою робити? - журилась моя мама, а Йонина бабуся,- тебе ж людям показати соромно. Городська кицька, а ходиш з мордою клинцем!
Я пропонувала лікувати "морду клинцем" старовинним народним рецептом: сметанкою. З дитинства знаю, якщо киці дати кілька ложок сметанки вона просто на очах набере ваги. І всі клинці заокругляться в дуги.
Але Йона не хотіла сметанки, вона нюхала мисочку і щось бурмотіла про жирність, холестерин і шкоду для фігури, і,взагалі, несмачно.
- Відчепіться від мене, - нявкала вона, - морда клинцем, морда клинцем...Я з такою мордою на тигра схожа!
- Ага, - погоджувалась бабуся, - на дуже голодного тигра!
Але ідея тигроспорідненості міцно заволоділа Йониною уявою, і, як справжня тигриця чи тигренятко, вона презирливо обминула мисочку з сметанкою і рушила на полювання.
Дуже скоро ми переконались в Йониних мисливських талантах. Полювала вона на все:від павуків до.... тут список нічим не обмежувався, що траплялось на її мисливській стежці,те і полювалось.
Спочатку взялась до хрущів. Побачивши хруща на Йониній шийці я, спершу, вирішила, що невідомо, хто на кого полює, Йона на хруща чи хрущ на Йону і кинулась того нещасного жука від Йони відчіплювати. Раптом киця вдавиться чи хрущ її покусає? Відчепленого хруща киця згамала в секунду,просто в мене на очах. Я зрозуміла, що у нас на садибі з"явився новий препарат з серії "Антихрущ". Тільки зветься - Йона "морда клинцем".
Потім біля ґанку почали з’являтись мишині трупи. Щодня по мишці. На третій день я здалась і знову втрутилась у Йонині плани: влаштувала мишкам похорон біля плоту. Ну не класти ж їх у морозилку для кращого зберігання!
Йоні це не сподобалось: вона як-не-як старалась, ловила, складала про запас, а тут раз - і все пропало. Киця змінила тактику і перенесла свої мисливські сніданки до хати.( Read more... )