Вчусь, тойво, свідомому батьківству

Чесно відвідала дві лекції в тій школі для майбутніх мам і тат. Спочатку пішла в дитячу поліклініку, на замечатєльну лекцію:"не вздумайте поїхати кудись після пологів не вказавши свою адресу, бо буде вам погано". Лікарка там була з досвідом, вже пенсіонерка. Гордо повідомила, що тільки такі божевільні як вона працюють у дитячій поліклініці, бо молоді йти не хотять на таку роботу.( Це що, з усього випуску медуніверситету щороку нікого не знаходиться? Наче безробіття в країні). Розказала нам купу страшилок:про жінку, яка пила багато кави і потім було щось страшне; а друга - щодня їла два кг апельсинів, і таке сталося, що нам і розказувати не варто.
Наголосила, що дитину годують на вимогу тільки перший місяць, а далі - по режиму треба годувати.
Молоденька дівчинка, мабуть студентка, несміливо поцікавилась:
- А якщо дитинка буде плакати?
- Воспітивать надо! - відрізала досвідчена тьотя лікар.
- Як, вона ж маленька? - дивувалась дівчина.
- Нічо, воспітаєте!
Були й корисні речі в тій лекції, про харчування для вагітних і для мам, що годують. А загалом... хоч це і називалось психопрофілактика вагітних, правильніше було б назвати стресозалякуванням вагітних. Навіть не зміст, а інтонація мовлення, робіть так, і не інакше, бо прийде лікар з міліцією.
На закінчення видали кожній жінці довідку, що вона була на лекції і цю довідку треба ще підписати в свого дільничного педіатра. Тобто, прийти в поліклініку дитячу, дізнатись, коли лікар приймає, вистояти чергу чи влізти так і поставити печатку!!!! Дурдом якийсь.

Вчусь, тойво, свідомому батьківству -2

Сьогодні слухала лекцію в гінекології. Ходжу я на ті лекції без графіка, то потрапила на післяплогову контрацепцію і , взагалі, післяпологовий період.
Лекцію призначили на 13.30 в понеділок (мабуть, більшість жінок, що її слухають, вже в декретній відпустці, бо час дуже невдалий). Я прийшла впритик, і, на диво, біля входу в гінекологію застала гурт вагітних. Чомусь вони стояли на вулиці. Я трохи здивувалась, бо ж зручніше зачекати в актовому залі, де і мала бути лекція. Наївна! Заходжу в приміщення, а в коридорі - суцільна темрява, і ще більше вагітних жінок, кілька навіть з чоловіками і дітьми.На годиннику давно 13.30, а двері актового залу замкнені, звичайно, вагітні без догляду там усе зіпсують!.
Нарешіті прийшла медсестра і психолог, сіли в президію. Медсестра почала записувати в обмінні книжки дату лекції, а психолог просто сиділа. Потім зайшла громадянка в білому халаті, обернулась до громади задом, а до психолога передом, і взялась обговорювати з нею якісь нагальні проблеми. А ми сидимо, чекаємо. А вони собі говорять і говорять.
Як виявилось, громадянка в білому, не просто громадянка, а лікар, яка і має читати нам лекцію. Про післяпологову контрацепцію. Вона її все-таки прочитала.
Нічого не скажу поганого про лекцію, говорила по суті, хоча з елементами безсмертного совка. В залі на сто жінок було три-чотири чоловіки. І то добре, може б і більше прийшло, та якже вони посеред дня вирвуться! От один молодий майбутній татусь дозволив собі нечуване нахабство:під час лекції про контрацепцію він посміхався!!!Громадянка лікар тут же визвірилась:
- Мужчіна, шо тут смешного, я нє понімаю?
Хлопець каже, що радісно йому, от і посміхається.
- Чему ви радуєтєсь, мужчіна? Єслі вам смєшно, можетє вийті і посмеяться!

З лекції я дізналась, що жінки різної національності вибирають різні способи контрацепції. Мусульманки не люблять Депопровєру, а слов"янські женщіни - надають перевагу спіралям. До чого це, так і не зрозуміла.Якась етнічна гінекологія!