Наша Санта-Барбара -2

А тепер розповім про нашу українську Санту-Барбару. Про дитячі притулки, школи-інтернати, і моїх родичів.
Наша родичка Неля стрибнула у ставок у віці 35-років, залишивши 5 дітей,і ми дізнались про це від інших родичів. Потім читали у місцевій жовтій пресі. Аякже, стрибнула у ставок ,бо приревнувала. Журналістка, яка описувала випадок, чомусь не подумала, що 5 Неліних дітей теж читатимуть газету. Вова сказав: "Все було не так. Я хотів мамі допомогти, а вона мене відштовхнула."
Було це у грудні 2007. Діти залишились без опіки, їхня бабуся померла три роки перед тим, а тьотя -вела антисоціальний спосіб життя.
( Read more... )

З Богом спочиває

Моя двоюрідна сестра Галя не приїхала до нас цього року. І вже не приїде. Щойно подзвонив її чоловік і сказав,що похорон завтра. В далекому російському місті Оленегорську. Ми навіть не зможем приїхати.
Їй було трохи більше ніж п"ятдесят. Вона була неймовірно життєрадісна і оптимістична людина. Я думала, що нам судилось ще багато років жити, зустрічатись , і пити каву на східцях нашого сільського будинку.
Просто нестерпно. І дуже-дуже шкода, що так сталося.

(no subject)

Коли я знала когось, і ця людина думала і жила, і говорила щось таке, співзвучне моїм думкам... Я думала, вона така оптимістка, здавалось, не брала дурного в голову, і в усьому бачила тільки хороше.Чи смерть від серцевої недостатності відповідає такій людині? Чи це означає,що вона виконала своє життєве призначення?
Я пишу, бо зараз зрозуміла, що не можу говорити. Починаю говорити і плачу.
А писати - ще якось виходить.
В мене дійсно відняло мову. А завтра - виходити на люди. Як я це зроблю? Коли я можу тільки плакати...