Зранку запланувала подвиг: включення "Евересту". По-перше, в селі без комп"ютера ніяк не можна, це я вже помітила, багато писати хочеться, а руки не встигають. Вести ж його в село, не забравши з нього різну писану (він дофлешкового періоду) ніяк не можна. Його в селі через цю писанину на зиму не залишали, раптом пропаде, а тут - знову везуть.
В чому проблему, запитаєте ви. Відповідаю. Коли 9 травня в мене на моєму робочому Гансі щось задиміло (якась коробочка), то мій брат приїхав мене рятувати (за хвостика витягати). Він таку коробочку мені привіз і в Ганса (мого робочого комп"ютера) заклав. А потім виявилось, що для цієї коробочки потрібен новий шнур. Додатково.
Шнур брат не привіз, тому ми витягли його з Евересту. При цьому я , випадково, витягла два шнури, один зайвий, а що Еверест стоїть в складному положенні підключення (під столом плоска коробка, яку блок живлення називають, така горизонтальна), то без подвига його ввімкнути ніяк не можна.
Я навіть додатковий шнур знайшла! Десь два місяці тому! А подвиг - ніяк не виходив. Зате сьогодні щось склалося, я відсунула стіл, знайшла два шнури, згадала Лесену пораду - для кожного шнура своя дірка, всунула!!!!! - і воно запрацювало.
Зразу ж скинула на дискету три сторінки тітчиних спогадів. І випадково зачепилась за свою писанину минулого літа, ще до ранкових сторінок. Писанина мені сподобалась, я її теж скопіювала на дискету , таку зелененьку, і вимкнула комп"ютер з усвідомленям власної геніальності. Думаючи про власну генальність, я поклала дискету на видне місце, щоб в офісі скопіювати її на щось нормальніше.
Минуло півгодини. Хто мені скаже, де те видне місце, на яке я зелененьку дискету поклала?
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
