(no subject)

[rich_ka]

Щось мені сумно на душі. Другий день прокидаюсь і думаю про пологове відділення в концтаборі Равенсбрюк.
Мальви цвітуть, і суниці на вигоні ще є, а думка туди лине. В темряву.
Тімоті Снадер, "Перетворення націй", от дьорнуло мене, замість описів литовського відродження відкрити на етнічних чистках.
Волинь, Волинь.
Край Лесі Українки. Мавка, Лукаш. Храми горять, разом з вірянами. Для шанувальників гвалту "а вам більше поляків шкода", уточнюю, з обох боків храми горять.. .Я навіть не про боки, і не про тих, хто віддав накази, хоча і про них теж. У мене одне питання виникає, навіть здивування якесь.. Ці люди, ті , що палили, і ті, що віддавали накази, вони були християнами? Правда ж? Ну не комуністами ж.
Тоді що таке християнство? Посвячена паска і вечеря з 12 страв? Перепрошую, це язичнецьке запозичення. 12 заповідей? А хто їх дотримується в цьому, декларовано християнському, світі? Мала дрібка людей? То може, тільки та дрібка і є християнами, а всі інші - так, різдво-паска-день паризької комуни; встановлюємо стандарти, яким не слідуємо...Так і живем, моя любонько, так і живем.
А в кінці, претензії до панотця, як швець у Валерія Шевчука,  :"А ви як тут? Ви ж мали свячену воду." А панотець скаже:"Я, як усі."
Я не про панотців пишу, уточнюю. Я про себе. У мене до себе одне запитання.
Чи можна жити  не "як усі"? Практикувати те, що сповідуєш? Не кривити душею? Не обманювати себе? Дорівнятись до себе, як радила колись лісовий дух Мавка волинському хлопцеві Лукашеві. Ох, послухав би він її, все було б інакше. А так, побіг з Килиною панські онучі ділити, навипередки з сусідами своїми.  Це я про маєтки написала, бо про інше не хочу. ..Я навіть думати не хочу, що він робив би в 1943... І про те, що з ним робили, теж не хочу думати.
Хочу до себе дорівнятись. Своїм життям.

Comments

[nikitanik.livejournal.com]

*То може, тільки та дрібка і є християнами* - думаю, так і є. Християнами є ті, хто вірить в Бога і намагається дотримувати Його заповідей у повному обсязі.
(Мене завжди дивувало, як ревно люди намагаються дотримувати заповіді не працювати у святкові дня. Прям ніби-то саме це є найтяжчий гріх!))

*Чи можна жити не "як усі"?...* Я думаю, що це можливо тільки у колі однодумців. Один на один зі світом це неможливо НМД.

Не працювати у святкові дні

[rich-ka.livejournal.com]

О, про працю у святкові дні, скільки це з"їло мені нервів в молоді роки! Не можна шити, вишивати, навіть, якщо це для власного задоволення, а не для заробітку. А чому не можна? Бо гріх. А чому гріх? Толком пояснити не можуть, але так робили бабці і прабабці, то і нам треба. А що ж тоді робити в той святковий день ?Ходити в гості? А якщо не виходить з гостями? Втупитись в телевізор, о, це якраз гарний спосіб відзначення релігійних свят.

[svitanka.livejournal.com]

---Чи можна жити не "як усі"? Практикувати те, що сповідуєш? Не кривити душею? Не обманювати себе? Дорівнятись до себе---
можна. подейкують це називається то лі стєржень, то лі честь, то лі моральний кодекс,то лі єщьо лібо как.
нічого спільного з християнством і іншими релігійними уподобаннями - це не має.

[rich-ka.livejournal.com]

"Подейкують" - гарне слово, я й не знаю, чи зустрічала у своєму житті такий людей, мабуть, зустрічала, треба лишень сісти і згадати.

[ihorhulyk.livejournal.com]

Проблема, мабуть, в одвічному роздвоєнні людської душі, відколи людина стала суспільною істотою. Це добре підмітив Кундера, пишучи про приватне і суспільне. Дорівнятися до себе, - це, либонь, шанувати храм у власній душі, і там сповідувати те, чому віриш. А священики... Для мене вони чомусь схожі на чиновників, тільки з іншим дрес-кодом:)

[rich-ka.livejournal.com]

Мені здається, душа сучасної людини не роздвоюється, вона ділиться, щонайменше, на десять, і від того стає все важче і складніше знаходити дорогу до храму у власній душі .Там стільки різних споруд, у душі, і котра з них храм, спробуй здогадатись.

[ihorhulyk.livejournal.com]

А хто сказав, що це легко, і що знайти серед різних споруд саме храм дано кожному? Зрештою, а чи всі шукають?